Багато століть тому корови жили в полях і лісах. Люди не знали, що молоко цих тварин дуже смачне і корисне для здоров’я. Корови не знали, що люди можуть допомогти їм з домівкою і їжею. Тому корови жили окремо від людей. Казка про корову Крісті розповість про те, як вперше тварини подружилися з людьми.

Казка про корову для малюків

Корова Крісті не любила слухати вчителів на уроках, але іноді задавала питання, які дуже турбували старших. Адже вони не знали, як на них відповісти.
– А що, якщо на нас нападуть вовки?
– Ми підемо від них.
– Але вовки бігають, а ми ходимо.
– Ми сховаємось за деревом.
– Але дерева тонкі, а ми величезні.
– Крісті, ти прекрасна в будь-якій своїй фізичній формі. Йди поїж трави.
– А що, якщо колись трава закінчиться?
– Це неможливо. Трава нескінченна.
– А якщо в нашу країну прийде холод?
– У нашу країну ніколи не прийде холод.

І все-таки юна Крісті вже в шкільні роки розуміла, корови не можуть протистояти вовкам та іншим хижакам. А ще вони не можуть протистояти негоді. В їх фізичній формі краще було б знайти союзників. Вона часто говорила про цю ідею батькам і іншим коровам. Але над нею всі тільки сміялися.
– Корови зможуть захистити себе самі. Ми сильні і незалежні. Нам не потрібні друзі!

Пройшли роки. Клімат на планеті мінявся, з кожним роком осінь ставала все холодніше. Корови почали помічати, що з холодами трава переставала рости, а листя на деревах почали жовтіти і опадати. Природа адаптувалася до нових погодних умов. Крісті в той час вже виросла. Вона спостерігала за тим, що все більше корів були в розпачі. З одного боку, їй хотілося кричати про те, що вона була права все життя, а її ніхто не слухав. З іншого боку, Крісті хотіла врятувати всіх і стати лідером корів. Адже у неї вже давно було бачення того, як потрібно діяти.

Казка про корову для дітей розповість, як стати лідером і об’єднати навколо себе інших. Крісті зібрала все стадо корів і сказала:
– Ми більше не можемо терпіти негоду, ми повинні діяти і об’єднуватися з іншими звірами. Я вважаю, кращим вибором для нас є печерні люди. У них є вогонь і розум, вони можуть побудувати для нас притулок на зиму. Там нам буде тепло. А ще люди вміють запасатися плодами і пшеницею на зиму. Вони можуть допомогти нам і зібрати сіно, якщо взимку вся трава замерзне.

– Це безглуздо, – почала кричати одна половина корів.
– Це геніально! – почала кричати інша половина корів.

Більшість проголосувала за ідею Крісті. Тоді вона додала:
– Але пам’ятайте. Нам ніхто нічого не винен. І люди не будуть рятувати нас просто так. Ми повинні домовитися з ними так, щоб союз був вигідний і їм, і нам.
– Що ж ти пропонуєш?
– Я пропоную ділитися з людьми нашим молоком.
– Ні! Це вже занадто! Молоко наших діток давати якимось двоногим істотам!
– Але вони натомість дадуть нам тепло і турботу!
– Ми не згодні, – сказали корови.

У підсумку за ідею Крісті проголосувало лише п’ять корів. Разом вони відокремилися від стада і пішли до людей.
– Назад можете не повертатися! – промовило стадо. – Відтепер ви для нас зрадники.

Крісті було дуже сумно чути такі слова. Назад шляху вже не було. Казка про корову закінчилася і настав справжній серйозний період в житті Крісті, яка повела за собою інших.

Вони прийшли в плем’я до людей.
– Давай, скажи їм, що нам потрібно тепло і турбота! – прошепотіла одна корова.
– Ні. Спочатку я покажу, що у нас є. І якщо їм сподобається, вони самі дадуть нам тепло і турботу.

Так Крісті і поступила. Вона дала людям смачне парне молочко, яке дуже сподобалося діткам і дорослим. Спочатку печерні люди злякалися великих рогатих звірів, але побачили, що вони добродушні і з подарунками. Молоко було таке смачне, що людям дуже сподобалося. Вони побудували хлів для корів, де Крісті почала жити. Кожен день їх водили на прогулянки в поля і до водойм.
– Ну і як вам жити у неволі? – запитали якось на водоймі корови з стада, яке покинула Крісті.

Корова нічого не відповіла, а лише з сумом подивилася, як опадає листя. Вона знала, скоро настане холод і її стаду буде не солодко. Так і сталося. Через місяць почав падати перший сніг в полях, корови без хліва дуже страждали і мерзли. А Крісті і її послідовники відтепер мали будинок і тепло. Так всі зрозуміли, що ділитися і обмінюватися – добре і може врятувати життя. Дитяча казка про корову підійшла до кінця. Бажаємо вам на добраніч і солодких снів!

comments powered by HyperComments