Одного разу всі мешканці казкового лісу сильно посварилися і вирішили більше ніколи не спілкуватися один з одним. Вже ніхто точно не пам’ятав, з чого почався конфлікт, але всі були дуже вперті і горді. Накопичені образи не давали їм зробити перший крок, і звірі нудьгували на самоті. Але звісно це казка про Новий рік, тому закінчиться вона чарівним дивом.
Наближалися свята, лісові жителі згадували торішню веселу зустріч Нового року і думали, як відсвяткувати таку важливу подію в цьому році. Але миритися ніхто не збирався. В результаті кожен вирішив зустрічати Новий рік самостійно.

Ближче до 31 грудня почалися перші труднощі. Білочка прикрасила ялинку шишками і горішками, але нічого не змогла вигадати з освітленням. «Нічого, так теж дуже красиво», – подумала вона і засумувала. Адже насправді її ялинка не світились і не сяяла, як кожного року до того.
У Зайчика була інша проблема – він знайшов гарну гірлянду і вже уявляв святкові новорічні вогники, але от ніяк не міг дістати до ялинки, адже був дуже маленького зросту.
Лиса приготувала багато святкових страв, прикрасила маленьку, але охайну сосну і вже збиралася святкувати, як раптом згадала, що зовсім не вміє співати. Новий рік без пісень ніяк не вкладався в її голові і це був головний привід для розладу.
Вовк не розбирався в естетиці і тим більше не вмів готувати. Відсутність святкового настрою, їжі і ялинки зробило його похмурим і злим. А Ведмедик, реально оцінивши ситуацію, і зовсім вирішив, що проспати Новий рік – цілком пристойна ідея.
І схожа ситуація сталася в кожному будиночку казкового лісу. Новий рік був сумним і нудним. На цьому і закінчилася б наша казка про Новий Рік, якби не святкові чари.

Казка про Новий рік для дітей: чому в єдності – сила

Звірі змирилися зі своїм становищем і не чекали нічого доброго і цікавого. Але в саму новорічну ніч їм захотілося відчути святкову магію. Всі пам’ятали, як красиво і чудово було в минулому році веселитися разом біля найбільшої ялинки в лісі. Вони вирішили, що новорічне диво пов’язане саме з цим місцем і поспішили туди.
Минуло зовсім небагато часу, і біля великої пухнастої ялинки зібралася вся лісова компанія. Побачивши один одного, вони захотіли поговорити, запитати про справи, але згадали про сварку. Та ніхто навіть не міг згадати причину сварки. Звіряткам раптом стало дуже соромно. Як можна бути таким впертим і гордим? Як можна стільки тримати образи в собі? Вони зрозуміли один одного без слів і міцно обнялися. Світ вже не здавався таким тьмяним, але без новорічних вогників, пісень і веселощів було дуже сумно.
– А Які ж ми були дурні. Адже це ми самі зіпсували собі свято. До Нового року залишилося зовсім небагато часу, по-справжньому підготуватися вже не встигнемо, – жалілись звірята. В ту мить здавалося, що ніхто не в силах змінити ситуацію.
– Досить розпускати нюні! – раптом пролунав гучний хрипкий голос. Це був Ведмедик, якого розбудив шум біля великої ялини. – Ми зібралися разом, а це головне, адже сила – в єдності. Давайте швиденько прикрасимо ялинку, чим зможемо, принесемо свою їжу і будемо співати пісні. Нехай свято не буде таким красивим, але все ж ми можемо зробити його веселим. Хіба не так? – продовжив він.
Звірята погодилися, посміхнулися і побігли по домівках. На цей раз по іграшки, цукерки, горішки та гірлянди. Більше ніхто не сумував, все поспішали, щоб встигнути до Нового року.
Яке ж було їх здивування, коли вони повернулися і побачили красиву прикрашену ялинку, новорічні вогники, сніговика, різнокольорові лампочки на інших деревах і безліч солодощів на столі, який з’явився так само раптово, як і все інше. До звірят прийшло Новорічне Диво і подарувало справжнє свято, яке вони заслужили. Адже вони зрозуміли головне! Запам’ятайте і ви мораль цієї казки про Новий рік – не збирайте свої образи, вчіться пробачати інших і не бійтеся зробити перший крок. Тільки разом з друзями можна знайти щастя і зустріти диво.

comments powered by HyperComments