Їжачок Буль звик до того, що спати його вкладала мама. Але так як батьки поїхали в далекі краї, малюкові потрібно було засипати самому. Спочатку йому було зовсім не страшно. Але одного разу він зустрівся зі своїм другом зайцем По. Той любив поговорити і розповісти різні плітки та страшні історії. Зайчик почав лякати їжачка привидами, які забирають звірів, що не з’їли за день десять яблук. Буль відразу подумав, що це нісенітниця. Ну навіщо їсти десять яблук? Чому не десять груш? Чому саме десять, а не вісім? Їжачок лише посміхався та слова По проходили повз вуха. Він розумів, що заєць любить вигадувати різні байки, і що привиду все одно, хто скільки яблук з’їв. Та й взагалі, привидів скоріше за все не існує. Але з настанням ночі Булю ставало все більш моторошно і зовсім не по собі. Казка про темряву повинна була допомогти йому, але ось розповісти її було нікому, адже мама була так далеко.

Казка про темряву: читати про те, як їжачок вчиться боротися з безглуздими страхами

Ніч того дня дуже лякала Буля. Їжачок намагався відволіктися як міг. Він почитав книгу, подивився телевізор, кілька разів сходив на кухню до холодильника. Але як тільки він лягав в ліжко, йому ввижався привид.
– Як це нерозумно, привидів не існує, – говорив собі їжачок Буль. Але страх перемагав розум і сковував тіло. Почувши шерех вітру або шум пакета на кухні, їжачок здригався. Його ручки і ніжки напружувалися, спина горбилась, тіло нібито хотіло захистити його від небезпеки. Розуму не вдавалося поборотися страх темряви. Тоді Буль пішов на кухню і дістав з шухляди одне яблуко. Він з’їв його, хоча не був голодний.

– Тепер ти задоволений, привид? – запитав Буль і ліг в ліжко. Але вітер за вікном став ще сильнішим, він заважав спати і колихав гілки дерев. Заснути було ще важче, здавалося, ніби-то привид розізлився і вимагає у їжачка бути повністю йому покірним. Тоді Буль знову відправився на кухню і з’їв ще три яблука.
Скільки всього яблук з’їв їжачок?
Живіт був повненим, а страх все ще не покидав їжачка. Всю ніч малюк тремтів і намагався запхати в себе ті шість яблук. Йому вдалося здолати фрукти в три ночі. Після цього він зі спокійною душею заснув. Прокинувся Буль тільки в обід, коли сонечко піднялося високо, а на вулиці було дуже спекотно. Скоро до нього знову прийшов в гості зайчик По.
– Ти знаєш, що сьогодні місяць піднявся ще вище. Це означає, що сьогодні тобі доведеться з’їсти п’ятнадцять груш, щоб привид не злився. – з розумним виглядом промовив зайчик.
– Це ж якісь небилиці. Привидів не існує. – сказав Буль. Він не хотів зізнаватися, що цієї ночі все ж виконав те, що йому сказав заєць і підкорився своїм страхам.
Друзі попили лимонад. Наставала ніч, а їжачок все ще не міг заснути. Йому знову всюди ввижалися привиди. Він дивився на груші в ящику, але вирішив, що в цей раз він не буде виконувати безглузді команди зайця. Щоб відволіктися від страхів, Буль подзвонив своїй подрузі – Жирафі Куку.
– Уявляєш. Я не можу заснути другу ніч поспіль.
– Це все через те, що ти вдома сам. Мама укладає тебе спати раніше, тому ти вчасно засинаєш і прокидаєшся рано. А ось якщо прокидатися дуже пізно, то і засинати потім рано не хочеться. Обов’язково постав собі будильник на сьомій ранку і проведи весь день активно. Тоді ти заснеш завтра дуже швидко.
– Дякую тобі за пораду! – зрадів Буль. Справжні друзі не лякають привидами, а бажають тобі найкращого. Буль попросив ще одну пораду у Жирафки. – Але що ж мені робити з привидом? Я дуже боюся його.
– Ти ж знаєш, що його не існує! А слова зайченятка – всього лише його фантазії. Піди на балкон і викинь груші далеко-далеко. Ніби ти цілишся в скляні слова зайця і його вигаданого привида, а потім розбий їх грушею.

Буль набрав п’ять груш і пішов на балкон. Він припустив, що перед ним стоїть скляний привид, якого збудував По. Їжачку така іграшка зовсім не потрібна, а По забирати її не хотів. Ось і потрібно було взяти і розбити привид грушкою. Буль замахнувся і знищив скляну статую страхів. Так як після цього ритуалу заснути йому все одно було важко, їжачок почав читати захоплюючу книгу, яка так поглинула увагу, що час минув непомітно. Їжачок поставив будильник на сьому ранку, хоча заснув дуже пізно.

Казка про темряву онлайн: новий день і свобода від страхів

Дуже важко Булю було встати вранці. Так і хотілося лягти на подушку і заснути далі. Але все ж він пішов чистити зуби, робити зарядку, потім поснідав, а після пішов вмивати свої голочки. Заєць По хотів знову зайти до нього в гості, але Буль сказав, що буде зайнятий. Він більше не хотів слухати дурниці фантазера. Замість цього він купив цукерки і банани, відправився до Жирафки. Адже це її мудрі поради допомогли зайцю заснути. В гостях у Куку було дуже весело, тепло і затишно. З посмішкою на обличчі Буль повернувся додому і солодко заснув у себе в ліжечку. Шарудіння дерев його вже не хвилювали, адже всередині було дуже багато любові і тепла.

comments powered by HyperComments