Розмова з особистістю

Бізнес-леді та мама трьох дітей Маша Лемберг про те, як все встигати робити з любов'ю

Маша нагадує героїню з казки, головне багатство якої – простота та любов. Ми познайомились на навчальних курсах, і з часу нашого знайомства Маша не припиняла мене дивувати. Спочатку я дізналась, що у цієї тендітної дівчини вже є троє дітей, і дівчина перетворилась в маму. Потім я дізналась про кілька успішних бізнесів Маші, і мама перетворилась в бізнес-леді. Я бачила її в компанії чоловіка, і бізнес-леді тоді перетворювалась у привабливу жінку. А ще я пам’ятаю фотографії Маші зі своїми дітьми, і на них добре видно – можна мати трьох дітей приблизно однакового віку і світитись материнським щастям, навіть падаючи від втоми. Для мене це і є показник справжнього успіху – вдало поєднувати стільки важливих для жінки ролей, і головне при цьому, не лише говорити про любов, але і випромінювати її. Про рецепти щастя Маші, те, як можливо все встигати і як робити все у своєму житті з любов’ю, ми поговорили з Марією Лемберг за чашечкою ароматної кави.
Бізнес-леді та мама трьох дітей Маша Лемберг про те, як все встигати робити з любов'ю
- Маша, коли ми познайомились, я була дуже шокована, адже подумала, що ти молода студентка, а виявилось ти – мама трьох маленьких дітей. Соломії ( 4,5 роки), Паші та Ілюші (1,10 роки). При цьому ти ще встигаєш ходити на тренінги, навчатись та працювати, гарно виглядати. Як тобі вдається все це поєднувати, і гармонічно балансувати серед всіх своїх справ?

- Приємно чути, що я викликаю здивування. Все те, що я роблю, для мене не здається нічим надприроднім. Навіть троє дітей для мене – це сюрприз життя, але не надприродній. Певно мені вдається все поєднувати просто тому, що я роблю все, що я люблю. Серед того, чим я зараз займаюсь нема жодної справи, яка була б притягнута до мого життя штучно: тому що так треба, тому, що це приносить гроші або тому, що троє дітей – це круто. Я просто люблю свою родину, і тому в ній народжується троє дітей. Я люблю свою країну, і тому я займаюсь благодійним фондом і громадськими проектами. Я люблю бути корисною, та коли в моїй роботі щось відбувається з користю для світу, що навколо мене. Ось ця додаткова вартість, яку створює бізнес, вона мені близька не просто як заробляння грошей, а як процес, який я вважаю важливим, потрібним.

- Звідки у тебе є ця любов до світу і до всього, що тебе оточує? Її передали тобі батьки?
Бізнес-леді та мама трьох дітей Маша Лемберг про те, як все встигати робити з любов'ю
- Так. Перше, що приходить мені на думку, коли я думаю про свою родину – це демократичність. Це шалено весела компанійська мама, яка поєднує в собі таку ідеальну господиню, що завжди смачно готує. Навіть зі звичайних продуктів вона завжди приготує щось дуже смачне та зуміє накрити стіл для великої компанії. Це тато, у якого багато друзів, знайомих, велика родина. Тато – шоста дитина в родині. Це рідня, з якою ми дуже близькі та дружні. Ось в цій середі я росла і бачила, як мої рідні відносяться до людей. І звісно відчувала, як мене люблять.

- Ти пам’ятаєш моменти, коли тобі читали казки на ніч?

- Так, казки і читали, і розповідали. Приблизно в рік я навчилась розмовляти, і бабуся розповідала мені казку про курочку рябу. Я ж її любила переказувати, десь трьома реченнями «Ко-ко, бах-бах». Це була перша усвідомлена мною казка, яку я переказувала. Мені було надзвичайно приємно, що мої перекази батьки, дідусі та бабусі уважно слухали і навіть цитували мені мої ж слова. Це були для мене докази того, що вони мене уважно слухають, при цьому вони мені посміхались та раділи цим розповідям. Це дуже приємні і важливі спогади дитинства. Казки я більше пригадую від бабусі та дідуся.

- А які ще тобі казки запам’ятались, крім «Курочки Ряби»?

- «Казка про Жар-птицю», «Казка про золоті яблука», «Коник-горбоконик».

- Ти тепер читаєш ці казки своїм дітям?

- Розповідаю. Навіть не знаю, де можна знайти деякі народні казки, але розповідаю по пам’яті. Також вдома у нас є кілька збірок казок. Донька дуже любила коротенькі віршики. Її перші казки були Чуковського «Тараканище», «Айболить», «Муха Цокотуха». Зараз вона трохи старша, і їй дуже цікаві сюжети мультиків Діснея. Вона залюбки дивиться їх, а потім просить розповідати мультики, як казки. Наприклад, зараз у нас період «Тролей». Був період, коли ми дивились всі «Рапунсель» і «Холодне серце». Ми з чоловіком намагаємось дивитись мультики разом з нею. Зазвичай те, що вражає нас, вражає і її. Потім ми ще певний час ходимо і сяємо цим мультиком. Хлопці теж стають все старшими і усвідомленими, тому приєднуються до нашого переживання подій мультика. Малюки грають героїв, втікають від нас, наздоганяють одне одного. Мультик переноситься до нас в дім.

- Ти вчилась вихованню дітей по книгам чи довіряєш лише своїй інтуїції і прикладу батьків?

- Якщо чесно, то книг про виховання не читала. У мене навіть не було на це часу. Коли я була вагітна Соломією, то працювала практично до дев’ятого місяця. І я була дуже зацікавлена саме в вирішеннях робочих справ, а не у підготовці до материнства. Для мене вагітність, як діти – це дещо дуже природне в житті. Для цього не потрібно закінчувати університети. Потрібно просто бути уважним до себе і своїх дітей. І не потрібно знати всі погані випадки для того, щоб бути до них готовими. Все одно у кожної людини своя історія, і всі історії закінчуються по-різному. Багато разів впевнювалась у тому, перед тим як змінювати щось в дитині, потрібно змінити себе. Можна згадувати і приклади батьків, брати у них те, що тобі імпонує, або, навпаки, відштовхуватись, якщо тобі не подобаються такі методи виховання. Книги по вихованню я читала, коли зовсім не могла зрозуміти, що відбувається. Наприклад, в кризу першого року з донькою, коли у неї були переломні моменти і істерики. Вона закатувала мені скандали і істерики. В деякі моменти я просто тікала у ванну, щоб випадково не зірватись. Ось конкретно про цю ситуацію я читала, щоб дізнатись, що відбувається, чому відбуваються істерики першого року життя, до чого вони мають в наслідку призвести, як краще себе поводити. Дізналась, що так дитина самостверджується і заявляє про себе, демонструє потреби. Мені цього було достатньо, щоб розуміти, що робити і як йти далі.
Бізнес-леді та мама трьох дітей Маша Лемберг про те, як все встигати робити з любов'ю
- Взагалі книги – це по суті знання, але знання, які базуються на чиємусь досвіді. Але у кожного свій досвіт.

- Так, книги – це знання, вони безцінні, але не "всі і одразу". Деякі знання мають прийти в потрібний момент, коли ми здатні засвоїти їх. Якщо приділяти увагу лише знанням і книгам, можна втратити момент творчості. Тому що тоді ти базуєшся на досвіді книги, і можеш сам себе звинуватити у тому, що ти робиш помилку. Але цілком можливо, що твоє «не так, як в книжці» ідеально підходить твоїй дитині. Це не значить, що я не поважаю книги і авторів книг. Це значить, що просто потрібно любити дітей і бути до них уважними. Всі відповіді в серці. Навіть, якщо дитина ще не вміє говорити – істерика, плач, сміх, рух в якусь сторону – це відповіді дитини. Достатньо просто уваги до дитини, щоб зрозуміти, що йому ідеально підходить.

- Троє дітей і чоловік вимагають дуже багато жіночої уваги і любові. Бізнес-проекти і керування благодійним фондом теж вимагають багато часу і сили. Ти казала, що всі твої успіхи – це перед усім любов. А що є для тебе джерелом наповнення цією самою любов’ю? Де ти береш енергію, щоб потім ділитись нею?

- Від родини і беру. Останнім часом, наприклад, я дозволяю собі показувати свою втому дітям. Якщо я втомилась, я можу просто сісти поруч з дітьми і нічого не робити. І знаєш, вони відчувають це. Старша донька просто підходить до мене і каже, я тебе люблю, мама. Ось це і є та енергія. Це, безперечно, стосунки з чоловіком. Так як чоловік багато працює, то деякі побутові речі лягли до поля моїх обов’язків. В тому числі і певні організаційні моменти в житті дітей та сім'ї. Я дуже відчуваю підтримку у всьому цьому свого чоловіка. Головне, це відчуття того, що він цінує те, що я роблю для родини. Я бачу, що він поважає те, що і як я роблю. Це основа основ для мене, інакше я була б зовсім іншою. Це допомога батьків.

- Допомога батьків – це допомога на відстані і поради чи фізична допомога?

- І те, і інше. Моя мама часто гостить у нас і дає змогу нам з чоловіком побути вдвох та вирішити наші питання. Тато завжди готовий допомогти та моя молодша сестричка. Дуже допомагає увага и турбота батьків чоловіка. Я це дуже ціную, а для них цінна моя вдячність. Виходить така взаємна підтримка один одного. Без батьків я б не змогла виконувати і половину того, що я зараз роблю.

- А що ти зараз робиш? Ти багато розповіла про родину, можеш тепер детальніше розповісти про життя за межами родини і про свої проекти?

- Після вагітності я пішла з великої компанії, що займалась лізінгом. Там я займалась фінансовим контролем і ризик менеджментом. Після подій на Майдані я вирішила, що необхідно займатись своєю справою. На заробіток там я не жалілась. Я мала сумніви і страхи перед невідомістю, пов’язані зі звільненням. Також було шкода звільнятись, бо я виросла в цій компанії від спеціаліста до керівника департаменту. Цей досвід був для мене, як медаль на грудях для самої себе. Коли прийшов час з усім цим прощатись, мені було важко. Чи зможу я сама, в іншій сфері знайти себе і показувати такий самий результат, як в компанії? В компанії досягнути успіху, як на мене, легше, бо там є прописані кроки виконання роботи. Ти це робиш – ти молодець, не робиш – не молодець. Це легко виміряти і повісити медаль. А коли ти йдеш в іншу сферу і навіть не дуже добре розумієш, чим будеш займатись, то це викликає страх. З іншої сторони був надзвичайний інтерес, натхнення і свої цінності. Ми порівнюємо все на шальках терезів. І потім вирішуємо, що ж керує нашим життям? Сумніви, комплекси, страхи чи все ж таки мрія? А мрія часто співвідносна до наших цінностей та нашому баченню себе у майбутньому. Так от, коли ти обираєш шлях до мрії, доведеться побороти в собі свої страхи і рухатись вперед.
Бізнес-леді та мама трьох дітей Маша Лемберг про те, як все встигати робити з любов'ю
- Що ж сталось, коли ти пішла за мрією?

- Перший досвід був дуже складним і невдалим. Але я вірю в те, що нема невдач, є досвід. Я вирішила відкрити кафе в іншому місті, а вже потім дізналась, що вагітна вдруге. По суті проект залишився без господаря. З соціальної точки зору він був успішним півтора роки, але як бізнес він не приніс прибутку. Після цього знову виник страх і сумнів, знову захотілось повернутись до бізнес-середовища найманим робітником. Але потім почалась війна. Мабуть через певну долю довіри до мене та обставини, мені запропонували роль керівника благодійного фонду. З 2014 року ми займаємось допомогою армії. Спочатку я бігала і шукала теплі речі і продукти, які надсилала туди, де були активні бойові дії. Зараз ми вирішуємо більш системні проблеми і потреби стали трохи іншими. Паралельно з цим я займаюсь проектом – це бренд українського взуття, який я заснувала разом з друзями. Зараз ми працюємо над розвитком бренду. Я дуже люблю взуття, мені завжди його мало, і з цієї любові виникло бажання виготовляти гарне українське взуття. Хочеться, щоб у українських дівчат було якісне взуття, гарне, стильне, доступне. Щоб вони носили це взуття з задоволенням та відчували себе красунями. І третій проект, яким я займаюсь – це консалтінговий проект Mezha. Це стало особливо важливо останнім часом, коли в умовах постійних та швидких змін у світі багато людей чекають на стабільність. Багато власників та керівників компаній сподіваються на те, що все заспокоїться і буде краще. Особливо в нашій країні. Насправді, турбулентнність потрібно сприймати, як робочий режим. Це елемент сучасності, потрібно навчитись в цьому стані жити і працювати. Щоб це було можливим потрібно змінюватись потрібно самим, так само швидко, при цьому залишати свій стрижень. Це важливо як для окремої людини, так і для великих компаній. Тому в цьому проекті розвиваємо як life-напрямок, так і бізнес. В основі нашого підходу лежить припущення, що навіть в точці слабкості можна розгледіти силу і гідність, і саме в цій точці знайти найбільше ресурсів для змін. Важливо не звалитись до засудження, не давати рекомендації чи поради. А допомогти знайти свої відповіді на питання, і ці відповіді стають унікальними і ідеальними саме для цієї людини чи компанії.
Бізнес-леді та мама трьох дітей Маша Лемберг про те, як все встигати робити з любов'ю
- Повертаючись до теми нашої розмови про казки, можеш ще трохи розповісти про ритуал вкладання дітей спати?

- Ми вкладаємось спати вп’ятьох. Донька вже півтора роки спала в дитячій кімнаті, але коли з’явились малюки і ми вкладали їх в своїй спальні, то вона повернулась до нас. Тепер у нас не спальня – а одне величезне спальне місце. Я розповідаю дітям казки, вони притуляються до мене. Іноді хлопці з'ясовують між собою чия я мама. Коли хочу щось пояснити донечці, вигадую казку про Капрізульку, у якої був схожий випадок, щоб навчити її знаходити вирішення проблем. Я  обов’язково цілую дітей. Всюди і скільки мені захочеться, багато разів. Намагаюсь з ними сміятись. Будити також намагаюсь їх з посмішкою, наприклад, рахую пальчиками, наскільки вони виросли. Іноді ритуал вкладання спати перетворюється у догонялки. Бо поки один засинає, інший втікає.

- Можеш побажати щось нашим читачам перед сном?

- Бажаю мамам вночі відпочивати. Нехай їм сняться сни, які допомагають вночі відпочивати. Мені хочеться, щоб татусі, засинаючи вночі, дякували Богу за те, яка у них родина. А діти щоб вночі були зігріті таким янгольським теплом. Щоб вони в дитинстві набрались цього достатньо, і його було в них в житті стільки, щоб ним можна було ділитись.

Розмову вела Маргарита Сурженко

Фотографії - Колесникова Ксюша

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Об авторе

Маргарита Сурженко

Маргарита Сурженко

Я засновниця сайту nochdobra.com і автор багатьох казок, які тут розміщені. Я пишу сучасні казки, в яких завжди є мораль і прихований сенс. Торкаюся проблеми екології, забруднення природи, досягнення успіху, а також важливі теми щедрості, товариськості, активності, цілеспрямованості, критичного мислення. Якщо вам цікаво більше дізнатися про мене, ось моя коротка біографія.

Комментировать

Нажмите, чтобы оставить комментарий

Підтримати проект

Ми вже 5 років пишемо та публікуємо казки на ніч на сайті Dobranich саме для вас. Ми хочемо зробити світ навколо добрішим та свідомішим. Цю місію складно виконувати наодинці. Нам необхідна ваша допомога! Будемо вдячні за будь-яку підтримку, навіть 20 гривень в місяць є важливою для нас сумою!

Підтримати