Кращі казки на ніч

Казка про програмування: як мурашка Даша стала програмісткою

Родина мурашки Даші була не такою, як інші. У інших дівчаток був тато, а мами вечорами готували їсти. Вона часто бачила, як інші діти гуляються великими родинами. Але чомусь у неї було зовсім не так. Тато приїздив до них рідко, і мав іншу родину. Мама була постійно заклопотана і мала або дві, або три роботи одночасно. Даша звикла вечеряти одна бутербродами. Спочатку Даші здавалось, що з нею щось зовсім не те, і вона погана. Бо чому ще з нею могла статись така пригода? Хіба може хороша дівчинка залишитись однією, і нікому непотрібною? Казка про програмування розповість про те, як крихітка Даша зрозуміла правду – вона дуже хороша, може все змінити і досягнути всього, чого лише бажає.

Казка про програмування для дітей читати онлайн

Заняття з танців закінчились, і Даша чекала, коли її забере мама. Але мама запізнювалось. На вулиці ставало темно і трохи страшно. Даша звикла довго чекати маму, тому майже не боялась. Хіба що зрідка їй здавалось, що зараз з кущів вистрибне злодій-жук та забере у неї телефон. Але потім вона розуміла, це всього лише вітер дує на гілки.

На вулиці було все менше і менше людей. Мама писала, що затримується, адже в ресторані, де вона працювала офіціанткою, було занадто багато мурах. Вона не могла покинути своє робоче місце, хоча її робочі години вже закінчились. Як сумно, коли ти нічого не можеш вдіяти, а маєш лише чекати... Раптово Даша побачила двох мурах-хлопців, що також виходили з групових спортивних занять.

- Кого чекаєш? – запитав один з них.
- Маму.
- А може з нами підеш? – засміявся другий хлопець.
- Ні. І вам раджу скоріше забратись, бо розмовляти з вами я не хочу. – промовила Даша.
- А ми з тобою б порозмовляли! – сказав хлопець та підійшов до Даші ближче.
- Відчуваю хтось тут хоче неприємностей! – промовила мураха-жінка, яка опиналась поруч з Дашею незрозуміло як. – Забирайтесь звідси, бо зараз напущу на вас свого песика, він дуже любить шматувати нахабних розбишак.

Двох хлопців як і не було. Даша неабияк зраділа появі жінки. Вона була зовсім не схожа на її маму. Стильно вдягнута, з дорогим годинником на зап’ясті, стильною зачіскою, ще й така впевнена у собі, спокійна, дотепна й привітна. Даша ніколи не розмовляла з такими стильними мурашками.

- Дякую! – сказала дівчинка. – Ви мене врятували.
- Ти чекаєш на того, хто тебе заребе?
- Так мама запізнюється…
- Я думаю, що краще я посиджу тут з тобою, ще й мій песик буде радий побути на вулиці трохи більше, ніж зазвичай.
- Дякую. З вами я почуваюсь безпечніше. Зазвичай мама не запізнюються на такий час. Але зараз у них багато роботи, вона не може вирватись…
- Розумію. У мене теж буває багато роботи.
Даша подивилась на мурашку і подумала, що та певно має чотири або п’ять робіт. Або ж десять. Або ж дуже заможного чоловіка. Бо виглядала вона дуже стильно, мамі Даші ніколи не заробити грошей на те, щоб так чудово виглядати.
- А ким ви працюєте? – не втрималась та запитала Даша.
- Програмісткою.
- Уго! Я думала мурашки не працюють програмістками…
- Чого ж не працюють?
- Ну бо ми такі маленькі та тендітні… А бути програмістами можуть лише дуже розумні..Наприклад, жуки або коники-стрибунці, або бджілки. Ті, у кого не такий мурашиний мозок, як у мене… Я б от точно не змогла.
- Змогла б! Я ж змогла! А мозок у нас з тобою однаковий. Як і у всіх мурашок. Вся справа у наполегливості.
- Але це ж так складно..
- У тому й справа. Складно, але ти наполегливо не здаєшся і намагаєшся зрозуміти ще раз. І ще раз. І не кажеш собі, що ти не здатна, що ти не зможеш. Ти кажеш собі, я спробую ще раз, я зможу. І все вийде!
- Навіть у мене? Я ж зовсім не розумію математику.
- Повір, я колись була такою ж як і ти. Але потім я вирішила, що створю собі життя, повне безпеки, впевненості, поваги. Вирішила, що я отримаю всього чого хочу. І зрозуміла, що для цього я маю просто бути наполегливою і не здаватись. Тому я сідала за підручники з інформатики, вчила їх знову і знову, сто разів, поки не зрозумію все до останнього.

Прочекавши ще півгодини, мама Даші пробігла забрати доньку. Даша була навіть рада тому, що та запізнилась. Адже розмова з гарною жінкою змінила її життя. Дівчинка їхала додому та думала, що вона ніколи не змусить своїх дітей чекати її у темряві. Вона зробить все для того, щоб їх життя було кращім. А ще вона зробить так, щоб життя її мами – мурашки, що працює від сходу до заходу сонця, було теж кращим. Тому того ж дня вона прийшла додому і почала читати в інтернеті про те, як їй стати програмісткою. Виявилось, що це зовсім не казка про програмування. Навчитись створювати програмне забезпечення дійсно важко. Але якщо щодня робити маленькі кроки, то навіть мурашка може дійти до такої важкої мети.

Даша щодня читала книги про програмування і намагалась практикуватись після школи за комп’ютером. Вже через два роки вона розбиралась у програмуванні на такому рівні, щоб поступити в університет та продовжити навчання. Її мама дуже пишалась своєю донькою. Вона знала, якщо Даша змогла навчитись програмування, вона зможе все!

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Об авторе

Маргарита Сурженко

Я засновниця сайту nochdobra.com і автор багатьох казок, які тут розміщені. Я пишу сучасні казки, в яких завжди є мораль і прихований сенс. Торкаюся проблеми екології, забруднення природи, досягнення успіху, а також важливі теми щедрості, товариськості, активності, цілеспрямованості, критичного мислення. Якщо вам цікаво більше дізнатися про мене, ось моя коротка біографія.

Комментировать

Нажмите, чтобы оставить комментарий

Підтримати проект

Ми вже 7 років пишемо та публікуємо казки на ніч на сайті Dobranich. Ми хочемо зробити світ навколо добрішим та свідомішим. Цю місію складно виконувати наодинці. Нам необхідна ваша допомога! Будемо вдячні за будь-яку підтримку, навіть 50 гривень в місяць є важливою для нас сумою!

Підтримати