Розмова з особистістю

Відома українська акторка Олена Лавренюк про казки та Голлівуд

Олену Лавренюк я вперше побачила на сцені Театру на Подолі на майстер-класі Івани Чаббак. Брюнетка грала Мію з фільму «Кримінальне чтиво», в межах своєї ролі вона мала владу, пристрасть і вроду. Я подумала, це ця акторка просто ідеально б зіграла головну героїню з «Квартири київських гріхів». А вже потім я дізналась, що Олена є однією з найпопулярніших акторок в сучасному українському кіно. Саме вона зіграла головні ролі у фільмі «Дзідзьо Контрабас» та «11 друзів Моршина». З Оленою ми поговорили про те, які казки їй читали в дитинстві, як вона обирає книги для доньок зараз, та чи реально українському актору переїхати до Голлівуду.


– Які у тебе були ритуали вкладання спати в дитинстві?

– Я народилась у Львові, там минало моє дитинство. Я добре пам’ятаю, як приїздила до своєї бабусі, та вона мені розповідала казки. Але вона не читала їх, а вигадувала щоразу нову та захоплюючу. Кожного вечора нові персонажі та пригоди. Всі літні канікули щодня бабуся дивувала чимось новеньким, а мене це дуже захоплювало, адже її фантазія не знала меж. Я дуже чекала на ці казки бабусі. Звісно я вже знала у дитинстві такі казки, як «Попелюшка», «Котигорошко». Але так як такого вибору книжок, як зараз, не було, казки бабусі дуже розвивали фантазію. Щодо особливих ритуалів вкладання спати – їх, крім цього казкового світу, не було. Бо у шкільному віці батьки зазвичай хочуть вкласти спати раніше, адже на наступний ранок потрібно прокидатись в школу. Тому запам’ятався лише цей казковий ритуал бабусі.

– Зараз мамою є вже ти. Як ти обираєш донькам казки? Тепер, окрім «Попелюшки» та «Котигорошка» є безліч казок. І інколи здається, що це різноманіття навіть заважає обрати щось дійсно цінне. Ніколи не знаєш, на що натрапиш. Як у вас справи з вибором?

– Моїм донькам вже вісім і десять років, вони самі обирають казки. Більш того, вони читають їх одна одній.

– Зручно!

– Вони полюбляють навіть змагатись, хто краще та виразніше читає. Зараз вибір дійсно дуже багатий. Нещодавно мене вразила книга про моду. У ній повністю зібрані сучасні назви одягу та незнайомі слова зі сфери моди. Наприклад, що таке «світшот». Я навіть зловила себе на думці, що деяких слів і сама не знаю. Запам’яталась книга «Як вплинув Юбер Живавши на Одрі Хепберн». Вона написана в ігровій формі, але дуже цікава навіть для мене. Одна моя донька дуже любить пригодницькі казки, інша про принцес. Тому у нас велике різноманіття в бібліотеці.

– Ти за класику чи за сучасні казки?

– Я за те, що цікаве дітям. Вони полюбляють яскраві малюнки. Як на мене, найкраще поєднання – сучасні малюнки у перевіреній часом класичній казці. Мені важливо, щоб донькам було цікаво, а також я волію знати, про що саме буде казка.

– Ти як акторка, можеш дати пораду батькам, діти яких хочуть бути акторами? Часто батьки вважають цю професію несерйозною, особливо в Україні. Часто нав’язують іншу професію, бажаючи як краще. Вважаєш варто підтримувати творчу ініціативу чи направляти на те, що є більш прибутковим?

– Для українських акторів зараз не такі важкі часи. Професія є не дуже стабільною і не завжди все у ній залежить від тебе. Тут немає чіткої схеми успіху. Своїх доньок я не віддаю на акторські курси. Але не тому, що не хочу їх акторського успіху, а навпаки. Якщо у людини є потенціал акторський, вона піде у цю сферу і буде її розвивати. До певного віку важливо наповнювати дитину досвідом. Акторство – це твоя емоційна пам’ять. Дітей варто розвивати у танцях, співі, рибу ловити, наповнювати досвідом та емоціями. Коли дитину вчать читати вірш з виразом, то це не допоможе бути актором. Актором допомагає стати інший розвиток, а на курси я б радила йти після дванадцяти-чотирнадцяти років. В акторстві не треба думати, потрібно відчувати. Ти будеш цікавий тоді, коли ти будеш самобутнім.

– Ти сказала, що часи для українського кіно вже більш сприятливі?

– Актори часто бідкаються, але якщо порівняти з часами десять років тому, зараз все набагато краще. Раніше були лише театри та акторська зарплата, на яку вижити нереально. А зараз є фільми, серіали, багато різних театрів. Акторська доля не є легкою у всьому світі, не лише в Україні.

– Голівуд для українського актора – це казка чи реальність?

– Це реальність. Наприклад, для акторки Іванки Сахно, яка поставила собі Голлівуд за ціль ще в десять років. Вона до цього йшла. Зараз вона голлівудська акторка. Все залежить від людини та того, у що вона вірить. Я вважаю, що у казки варто вірити, особливо акторам. Це має надихати.

– Чи можливо українське кіновиробництво перетворити в Голлівуд?

– Голлівуд – це не лише актори. Це кіномашина, завод для виробництва, ціла структура. Тому наше кіновиробництво звісно залежить не лише від акторів, а й від політики, економіки, від стабільності та від розвитку. Актори можуть свою майстерність покращувати. Наприклад, нещодавно до нас приїздила голлівудська викладачка акторської майстерності Івана Чаббак, і деякі мої знайомі актори не розуміли для чого йти вчитись у неї. Начебто її знання не знадобляться в серіалах. Я вважаю свою майстерність потрібно постійно покращувати. Навіть якщо це дешевий серіал, там варто зіграти професійно та на вищому рівні.

– Якби тобі запропонували зіграти в казці, ти б зіграла позитивного чи негативного героя?

– Я завжди хотіла зіграти Снігову королеву. В дитячому фільмі «11 друзів Моршина» я зіграла негативного персонажа. Свою героїню я називаю сучасною Сніговою королевою. Так склалось, що часто я граю саме негативних персонажів. Але позитивного теж залюбки зіграла, до речі, все більше мене зараз ваблять саме такі ролі. Казки – це мрія більшості акторів. Актори люблять казки, бо вони мрійники. Діти дуже вірять в те, що є на екрані, вони найбільш щирі фани, тому грати для них – одне задоволення.

– Що б ти побажала перед сном дітям та їх батькам?

– Я б побажала, щоб особиста казка кожної людини з тими персонажами, з якими би вона хотіла бути поруч, прийшла до сну. Бажаю, щоб діти ніколи не зупинялись мріяти. Щоб жодне розчарування не стало на заваді мріям, якими б безглуздими вони не були. Мене часто збивали з дороги акторки, але я прислуховувалась до себе. Цього ж я і бажаю і дітям, і їх батькам – прислуховуватись до себе та мріяти.

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Facebook Pagelike Widget

Побажання на ніч

  • Санта КлаусСанта Клаус

    "Нехай вам насниться теплий камін, біля якого збирається уся родина та твої друзі. Ви п'єте смачне молоко, а потім розпаковуєте подарунки. Кожен знаходить те, про що давно мріяв та щасливо посміхається"

  • Влад КуцийВлад КуцийФотограф, мандрівник

    "Нехай вам насняться найгарніші годи, а потім вони перетворяться на реальність. Ви не лише побачите їх уві сні, але й зможете побувати на вершині"

  • Ірина ПоваляєваІрина ПоваляєваКоуч, тренер з тілесно-орієнтовної терапії, засновниця клуба «Creation»

    "Я бажаю вам вірити у дива та побачити їх уві сні. Дива існують, вони навколо нас."

  • Рудольф КраєвськийРудольф КраєвськийЗасновник Vegano Hooligano Family, DJ, актор

    "Бажаю, щоб до вас у сон прийшли по черзі оленятка, зайчатка, маленькі комарики. Щоб у грі і спілкуванні без кліток та гратів ви відчули, що ви - дитина природи, відкрили для себе світ тварин і комах"

  • Олександр ФоменкоОлександр Фоменкорежисер Театру на Подолі, актор

    "Життя може бути наповнене любов'ю щодня, якщо жити мрією. Бажаю вам любити себе, вірити у себе та любити свою мрію. Все збудеться!"

  • Марія ЛембергМарія Лембергбізнес-леді, співзасновниця консалтингового проекта "Mezha", мама трьох дітей

    Бажаю мамам вночі відпочивати. Татам перед сном бажаю дякувати Богу за те, яка у них родина. А дітям бажаю вночі бути зігрітими янгольским теплом.

  • Аня ЯблучнаАня ЯблучнаПроект-менеджер видавничого центру "Академія", ідейний натхненник та автор збірки "Три_літ_ри"

    "Хай уві сні вам вдасться злетіти так високо, щоб побачити Землю згори!"

  • Василь Карп’юкВасиль Карп’юкДиректор Літературної агенції"Discursus", поет, журналіст

    "Бажаю помолитися перед сном і попросити в молитві можливості помолитися після сну)"

  • Ірина ВікирчакІрина ВікирчакКультуртрегер, поетеса, директор фестивалю «Intermezzo»

    "Нехай вам насняться голандські тюльпанові поля"

Мы в социальных сетях

Каталоги

Підтримати проект

Ми створили більше сотні безкоштовних казок на сайті Dobranich. Бо прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла.

Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні та з новою силою продовжимо писати для вас далі!

Підтримати