Жили були дід і баба. Жили вони так погано, що навіть хліба у них не було. Тоді дід вирішив попросити у старенької випекти колобка.
- Як же я тобі спечу колобка, якщо у нас навіть борошна немає!
- А ти пошкреби по засіках, знайдеш!
Пішла баба з дідом в комору, помели, нашкребли кілька гостей борошна. Замісила бабуся тісто з борошном і сметаною, виліпила колобка, відправила в духовку запікатися, а потім поставила на вікно охолонути.
Лежав, лежав Колобок на вікні, а потім набридло йому. Скочив він з підвіконня на травичку і покотився за ворота, викотився на дорогу. Котився він довго, як раптом побачив зайця. Вухатий стрибнув до Колобка і промовив:
- Колобок, колобок! Я тебе з'їм!
- Не їж мене, Зайчику! Я тобі пісню заспіваю!
- Ну ка заспівай ка!
- Я Колобок, Колобок!
Я з комори метений,
На сметані замішаний,
На віконці охолонувший;
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
І від тебе піду!
Доспівавши пісню, Колобок покотився далі по дорозі. Котиться, котиться, раптово на зустріч йому вистрибує злий сірий Вовк.
- Колобок, колобок! Я тебе з'їм!
- Не їж мене, братик Вовчик! Я тобі пісню заспіваю!
- Ну ка заспівай ка!
- Я Колобок, Колобок!
Я з комори метений,
На сметані замішаний,
На віконці охолонувший;
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
І від тебе піду!
Доспівавши пісню, покотився Колобок далі по дорозі. Котиться, котиться, раптом назустріч йому вискокує великий Ведмідь.
- Колобок, колобок! Я тебе з'їм!
- Не їж мене, братику Ведмідику! Я тобі пісню заспіваю!
- Ну ка заспівай ка!
- Я Колобок, Колобок!
Я з комори метений,
На сметані замішаний,
На віконці охолонувший;
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
І від тебе піду!
Покотився Колобок далі по дорозі. Стільки звірів вже залишилося позаду нього. Як раптом звідки не візьмись посеред дороги з'явилася руда Лисичка-сестричка.
- Колобок, колобок! Я тебе з'їм!
- Не їж мене, Лисичка-сестричка! Я тобі пісню заспіваю!
- Ну ка заспівай ка!
- Я Колобок, Колобок!
Я з комори метений,
На сметані замішаний,
На віконці охолонувший;
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
І від тебе піду!
- Постривай, Колобок! Така славна пісенька у тебе! Так сподобалася вона мені! От тільки я вже стара і не все розчула! Заспівай но мені ще разок!
- Я Колобок!
- Стривай! Хочу почути пісеньку твою славну краще! Підійди ближче до мене!
Колобок стрибнув на ніс Лисиці і почав знову співати.
- Я Колобок!
Але не встиг він заспівати більше жодного рядка. Лисиця гам і з'їла колобка!
Хочете зрозуміти сенс казки "Колобок"? Не існує одного правильного тлумачення цій народній казці. За однією версією, її вигадали в народі, щоб навчити малюків розрізняти хитрих людей. Лиходії часто можуть прикинутися милими і сказати приємні слова, але лише зі злими мотивами.
До ще одного популярного метафоричного тлумачення відноситься порівняння Колобка з сонцем. Воно також з'являється на горизонті, проходить свій шлях по небу і потім зникає за горизонтом.
✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️