Страшна історія про відьму

Жили-були в маленькому містечку двоє кращих друзів, Лілі і Томас. Так як містечко було маленьке, друзі нудьгували і часто вигадували якісь розіграші для батьків або друзів, щоб посміятись. Щоправда тих жартів ніхто, окрім них самих, не любив. Одного дня Лілі та Томас вирішили розіграти своїх друзів. Була осінь, але на вулиці ще було доволі тепло і можна було влаштувати читання страшних історій біля вогнища. Тож Лілі покликала друзів, щоб в темряві один за одним лякати своїми розповідями. Томас же мав заховатись в кущах та вистрибнути на всіх в найстрашніший момент історії, тоді коли Лілі буде розповідати про привида, який затягував дітей в потойбічний світ.

Будинок стояв на краю лісу і славився своєю загадковістю, тому не всі дійшли до нього. Але дехто з друзів Лілі та Томаса не боялись і не вірили в привидів та інших страшних істотот. Дехто ж відчував занепокоєння, але все-одно прийшов. Друзів розпалили вогнище і почали розповідати страшні історії.

Вони розповідали страшні оповідання про привидів та чудовиська один за одним і нарешті настала черга Лілі. Вона намагалась втримати сміх, бо уявляла, як Томас зараз налякає всіх та вистрибне з кущів. Нарешті Лілі дочитала до моменту, де її друг мав всіх налякати, але хлопчик не вистрибнув. Тож Лілі почала читати страшилку голосніше і повільніше, даючи йому змогу вистрибнути. Нарешті вона закінчила, але Томаса так і не було. Вона почала непокоїтись і подзвонила другу, але той був поза межами досяжності. Тоді занепокоєна Лілі подзвонила його батькам.

Страшна історія про відьму: читати продовження

- Томаса нема вдома. Він має бути з тобою, хіба його нема?
- Є! Все добре! – сказала Лілі і збила дзвінок. Настав час розповісти друзям правду. – Томас зник! Він мав налякати нас і вистрибнути з кущів, але його нема.
Раптом діти почули шелестіння та дивні звуки в кущах.
- Томас, це ти? – закричала Лілі. – Виходь.
Але ніхто не відповів.
- Ми маємо знайти його! – сказала Лілі.
- Як це ви хотіли нас налякати? В цьому страшному місті і так моторошно! – відповів Кевін.
Друзі Лілі виявились не такими вже й друзями, вони побоялись шукати Томаса в темряві та розбіглись додому. Лише Кевін погодився їй допомогти. Вони витягнули ліхтар та почали досліджувати кущі та ліс. А потім вирішили, що треба перевірити будинок та підвал.

Ось тільки в підвал Кевін йти не хотів заходити, бо було занадто страшно. Лише Лілі погодилась спуститись вниз. Вона кликала Томаса, але він нічого не відповідав.

- Лілі, облиш це! Нам треба викликати поліцію та сказати все його батькам! – сказав Кевін дівчинці, яка повільно спускалась по сходам в підвал. Але та не слухала.

В підвалі Лілі навела ліхтар на старовинне дзеркало і підійшла ближче до нього. Вона доторкнулась до нього і провалилась. В цей момент з дзеркала випав Томас та перелякано побіг на гору до друзів.
- Томас, ти знайшовся! – сказав Кевін.
- Про що ти говориш? Я не губився! Ми з тобою взагалі-то шукаємо Лілі і я щойно провалився в дзеркало. Але Лілі ніде нема.
- Що ти верзеш! Вона щойно зайшла в підвал, щоб знайти тебе.

Діти і не підозрювали, що в цей час Лілі так само говорила з Кевіном в паралельному світі, де загубився не Томас, а вона. Тож поки в її світі друзі спускались в підвал, щоб знайти дівчинку, вона спускалась в підвал, щоб знайти Томаса. Діти обшукали увесь підвал, але не могли знайти нікого. Аж раптом Лілі знову доторкнулась до дзеркала і засунула туди свою голову, щоб перевірити, чи дійсно воно м’яке. Так вона побачила паралельний світ, де Томас шукав її в підвалі. Вона закричала, але не змогла зайти назад до паралельної реальності.
- Я не можу потрапити сюди, дзеркало пускає лише мою голову. Але у мене тут теж є Кевін, але інший! Несправжній! А тебе тут нема!
- Я думаю, що ти зі справжнім Кевіном, просто в іншому вимірі. – сказав Томас. – Здається, я зрозумів, що відбувається.

Томас згадав, що раніше в цьому будинку жила стара відьма, яка дуже не любила, коли малі нерозлучні друзі Лілі та Томас голосно грали під її вікнами. Вона завжди мріяла їх розлучити і зробити так, щоб ті ніколи не були разом. Тож вона перед смертю встигла накласти закляття на цей дзеркало. Якщо б хтось з друзів провалився у нього, то назавжди б опинився в іншому світі, з якого б в цей же момент провалися в цей світ його друг. Таким чином відтепер один з друзів мав жити в іншому світі, в який було заборонено повертатись іншому. Помінятись вони б могли лише, одночасно перестрибнувши в світ один одного, але знову розлучившись назавжди.

- Здається, це все прокляття відьми, яка жила тут давно. – підсумував Томас. – Хоч вона померла давно, її прокляття все ще діють. Але не переймайся. Відьмі не вдасться нас розлучити. Ми все-одно будемо підходити до дзеркала по черзі і спілкуватись. А іноді перестрибувати один до одного.
Лілі заплакала, адже вона хотіла повернути все як було і мати друга не лише в дзеркалі підвалу, але й гуляти разом містом, дивитись фільми, говорити на перервах та розігрувати друзів.

- Треба повідомити про це нашим батькам. – сказала Лілі та висунула голову до Кевіна в свій новий світ без Томаса. – Ти не повіриш, що я побачила в дзеркалі. В це ніхто не повірить. Але добре, що вони можуть це побачити на власні очі! Треба всіх привести в цей підвал.
- Побачити що? – сказавши це, Кевін штовхнув дзеркало вперед і воно розбилось на тисячі уламків.
- Що ти наробив? – закричала Лілі, усвідомлюючи, що вона втратила друга вдруге. – Навіщо?
- Можливо, ти не знала, але жінка, яка жила в цьому будинку була моя бабуся. Я обіцяв їй розбити дзеркало після того, як один з вас туди провалиться. Обіцянки потрібно виконувати.

Відтоді друзі живуть в різних світах. Лілі живе у світі, в якому батьки Томаса вважають сина зниклим без вісті. А Томас живе в світі, де батьки Лілі досі ходять маленьким містечком та шукають зниклу дівчинку. Про таємницю будинку вони нікому не розповіли, адже навряд чи їм хтось повірив би.

Автор - Крісті Мартінс
Ілюстрації - ШІ

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️