Казка про роботу: як Ярик заробив перші кошти

Казка про роботу для хлопчиків та дівчат від шести до дванадцяти років допоможе сформувати бачення win-win і навчить працювати чесно, думати про свою репутацію і добре ім'я.  Приємного читання і солодких снів!

***

Льоша і Ярик були сусідами. Обидва хлопці жили в новому районі, де будувалися нові будинки, відкривалися кав'ярні, ресторани, стоматології, салони краси. І кожен бізнес потребував рекламу. Найпростішим способом заявити про себе для багатьох бізнесменів були листівки. Дорослим працівникам потрібно було більше платити, а ось школярі працювали за менші гроші, до того ж були сповнені енергії. Вони не просто стояли на місці, даючи перехожим листок. Вони посміхалися, розповідали про знижки, самі підбігали до тих, хто сидів на лавочках. Тому господарі кафе любили доручати подібну роботу школярам.

Ярик ходив до восьмого класу і знав про можливість заробляти таким чином близько року. Він вже заробив собі на фітнес-годинник, книги про «Гаррі Поттера», іграшковий поїзд. Потім він вирішив не витрачати кошти на "дрібниці" і збирати собі на крутий ігровий ноутбук, щоб монтувати на ньому огляди для відеоігор. Льоша ходив до шостого класу, він ще жодного разу не заробляв гроші. Коли він почав дружити з Яриком, то був здивований такії можливості. Для нього це була справжня казка про роботу.

- Невже ми можемо працювати вже зараз? Я думав, це можливо тільки після вісімнадцяти років! - дивувася Льоша.
- Хто хоче, той заробить в будь-якому віці. Гроші люблять тих, хто не соромиться піти і заробити їх, не дивлячись на вік і інші речі. - відповідав йому новий друг Ярик.
- А мені підкажеш, як заробляти?

Ярик був щедрим хлопчиком і ніколи не приховував місця, в яких можна попросити роботу. Хоча він фактично розкривав всі таємниці своїм конкурентам, адже інші школярі могли відібрати його роботу, Ярик вірив в те, що добро повернеться, і йому теж коли-небудь хто-небудь допоможе. Тому він привів Льошу до своїх роботодавців і на наступний день вони разом роздавали листівки. Ярик на початку парку, а Льоша в кінці парку.

Впоравшись з роботою через дві години, Ярик попрямував до друга. Але на місці його не було. Озирнувшись довкола, він побачив Льошу на дитячому майданчику, той грав з хлопцями на гірці.
- Ти так швидко роздав всі листівки? - здивувався досвідчений восьмикласник.
- А чого їх роздавати? Все-одно ніхто і ніколи не дізнається, що я їх викинув у смітник. Я прийду і розповім про те, що роздав їх! Круто придумав?
- Серйозно? Так не можна чинити!
- Чому не можна? Навіщо витрачати зайву енергію? Сам подумай, яку я круту схему вигадав. Ось хоч раз тебе перевіряли тут?
- Ні, але ти чиниш нечесно!
- Не будь занудою! Якщо нас не впіймали на гарячому, то нічого й не було. Ти ж не здаси мене?

Ярик був дуже злий і на Льошу, і на себе. Він би ніколи не дозволив собі так погано працювати і дуже шкодував, що розповів цьому хлопчику про роботу! Виявляється, для нього все це було грою. Але і здавати Льошу він не хотів.

Цілий тиждень школярі після уроків заходили в кафе, брали листівки, Ярик по дві години стояв і роздавав їх, а Льоша кожен раз викидав у сміття. На п'ятий день работи, коли хлопчики прийшли за оплатою праці, їх зустрів господар кафе. Він був дуже не задоволений.

Що посієш, те й пожнеш: чим закінчиться казка про роботу Ярика?

- Як ви поясните це? - сказав чоловік і дістав з шухляди столу купу листівок, які до цього побували в урні. - Співробітниця нашого кафе знайшла листівки в парку, де ви працювали.

Льоша мовчав. Ярик теж не знав, що відповісти. Він все ще не хотів здавати друга, але дуже сподівався, що той розповість правду.

- Грошей за роботу ви не отримаєте і більше сюди ніколи не приходьте! І ще я всім розповім про те, що вам двом довіряти не можна!

Чоловік вигнав хлопчиків з кафе і зачинив за ними двері. Ярик зрозумів, що рік його старань пройшов даремно. Тепер йому ніхто не буде доручати роботу і на ноутбук він ніколи не заробить. А все через те, що він хотів як краще. Ярик мало не плакав від образи, він подивився на Льошу, думаючи, що той також засмучений, адже це була його вина. Але Льоша весело гортав TikTok на своєму телефоні.

- Ти нічого не хочеш сказати? - запитав Ярик.
- Що? Ну подумаєш, накричав на нас цей псих. Все-одно тут платили копійки!
- Взагалі-то ці гроші були важливі для мене, і я хотів купити ноутбук!
- Серйозно? У тебе немає ноута? Попроси батьків, нехай куплять тобі! Ти не зобов'язаний працювати, ти ще маленький і ходиш в школу!
- Але мені подобалося працювати!
- Я бачив! Ти чинив, як дурень! Тобі потрібно було викидати ці листівки як і я, а ти парився, так великих грошей ніколи не заробиш, потрібно думати головою!
- І як ти збираєшся заробити головою зараз?
- Ось коли виросту, тоді і подумаю головою! А зараз у мене є батьки.

Цю розмову під дверима чув власник кафе. Так він зрозумів, що його давній працівник Ярик не винен. Він пам'ятав, що Ярик завжди добре працював і після його роботи в кафе приходили нові клієнти? Тому він був здивований цим випадком. Тепер же все стало на свої місця. Виявляється, Ярик не винен. До того ж він вчинив дуже благородно, не виказавши свого «друга». Та й чи можна назвати Льошу після такого другом?

Чоловік відкрив двері кафе і посміхнувся.
- Ярик, пробач. Я помилився. Якщо ти ще захочеш, то приходь працювати на мене. Обіцяю підвищити твою оплату в два рази!
- Я теж хочу! - сказав Льоша.
- Пробач мене і ти, друже! Ти занадто розумний для цієї роботи, тобі краще працювати головою! Та й платимо ми не так багато, як для такого генія, як ти! Тому для тебе у мене роботи не знайдеться. Ярик, тебе чекати в понеділок?
- Так! Спасибі!
- Анна, зроби нашому працівникові гарячого какао на доріжку! - крикнув баристі господар кафе.

Ярик надалі був дуже обережним, розповідаючи про свою роботу іншим. Він розумів, не всі ставляться до роботи серйозно. І не важливо, скільки тобі років, ходиш ти в шостий або десятий клас, дівчинка ти або хлопчик. Завжди знайдуться ті, хто не буде дорожити роботою і не захоче робити її добре і будуть ті, для кого робота стане справжніми дверима до виконання заповітних бажань. Тому тепер Ярик завжди спочатку дізнається, наскільки серйозні у його нового друга наміри і відповідальний він. А вже потім рекомендує його своїм роботодавцям.

А ще Ярику вже вдалося назбирати собі на ноутбук, тому тепер він збирає на курси по монтажу відео. Він уже точно вирішив, що гроші дійсно цікавіше заробляти головою, але для цього спочатку потрібно навчитися у тих, хто вже навчився це робити, а навчальні курси теж коштують грошей.

Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️