Катерина Балінська – відомий київський психотерапевт, коуч-тренер, засновниця благодійної організації допомоги онкохворим дітям «Від серця до серця» і мама двох дітей. За кілька років практики її консультації набули популярності настільки, що сьогодні на прийом записатись важко, а тих, кому вдалось це зробити, можна вважати щасливчиками. Її досвід – це сотні задоволених клієнтів, які краще зрозуміли себе, відчули справжнє щастя і повноту буття, змогли побудувати кращі стосунки з своїми рідними. З Катериною ми поговорили про важливість казок в дитинстві. Дізнались, що багато сценаріїв життя закладаються в дитинстві. Саме в цьому періоді життя формується рівень любові до себе, світогляд, закладаються базові цінності. Казка у вихованні щасливої дитини відіграє важливу роль. Як же правильно обирати чтиво для малюка, хто і коли його має читати, чи варто ігнорувати «Попелюшку», щоб донька не залишилась в сорок років з котиками і без принца, і чому так важливо починати збирати казки в домашню бібліотеку, як тільки тест на вагітність показав дві смужки?
– В казках головні герої потрапляють у складні ситуації, а потім знаходять з них вихід. Це можна назвати особливим видом дитячої психотерапії? Наскільки корисно читати дітям казки на ніч?
– Казки, безперечно, дуже корисно читати дітям на ніч. По-перше, це стимулює уяву і розвиток фантазії. Фантазія – це важлива властивість дитячої психіки. Саме казка допомагає її розвинути, що дуже важливо зробити саме в дитинстві. Наприклад, винахідник такого напрямку в психотерапії, як психодрама – Морено називав одним із головних властивостей людини – креативність і спонтанність. Ці якості у великій мірі наявні в кожній дитині. Їх важливо розвивати, поглиблювати, за допомогою їх намагатись розкрити дитину. І казка є одним з інструментів такого розкриття. Читати казки не обов’язково тільки на ніч. Це можна робити і впродовж дня. Про важливість казки я можу казати не лише, як психотерапевт, але і як мама двох дітей, а також особистість, яку допомогли сформувати казки. Їх мені читав переважно дідусь. Він іноді жартував про те, що у нього вже болить язик читати казки. Він читав дуже багато, а я лінувалась робити це сама. Але мене за це ніхто не сварив, і ось одного разу я різко почала читати сама і робила це залпом. Думаю, становлення моєї особистості відбувалось великою мірою і завдяки цьому. Казки допомогли сформувати і уяву, і увагу, і фантазію.
– Скільки років вам приблизно було, коли дідусь читав?
– Від півтора до шести-семи років дідусь активно читав казки. Поки я сама не навчилась.
Казкотерапія для дітей: чому читати казки потрібно ще до народження?
– Чи вважаєте ви, що варто читати дитині казку ще до народження? Як це може впливати на підсвідомість, якщо плід ще нічого не розуміє?
– Не потрібно розуміти. Людина – це частина природи. Ми можемо спостерігати, що коли саранча сідає на долоню, і ми чухаємо її за спинку, вона починає вигинатись і розкривати крила. Якщо ми звертаємось до собаки або кішки, вона не розуміє нас, але чує нашу інтонацію. Може підійти або відбігти, в залежності від тембру голосу. Дитина в животику чує інтонацію і мамин голос, настрій. Коли мама чимось переймається, дитина в животі так само нервує, їй некомфортно. Коли мама щось читає і отримує позитивні емоції, дитина так само відчуває спокій, радість або задоволення. Я вірю в те, що є поле мами, в якому дитина знаходиться, як в захисному шарі. Ось ця казка, яку дитина ще не розуміє, але вона вже поєднує дитину і маму, вона гармонізує її поле.
– Дуже цікаво ви сказали про комах.
– Так, багато людей вважає, що комахи бездушні, що вони можуть лише або нападати, втікати, або завмерти. Але останні дослідження вчених показали, що дофамін – гормон, що відповідає за настрій і заохочення, він також виробляється у тварин, комах зокрема. У богомола, павука, саранчі. Навіть вони можуть отримувати задоволення за допомогою цього гормону. Вони відчувають задоволення від ніжності і турботи. Якщо ви погладите комаху, що сидить на вашій долоні, вона отримає задоволення. Що вже тоді казати про рідну людину, яка в животику. Її можна погладити ніжністю свого голосу, вона обов’язково відчує турботу і те, що її вже люблять, вона вже потрібна цьому світу.
– Як правильно обирати казку? Зараз в книжкових магазинах представлено сотні книжок, сучасних, народних, українських і закордонних. Часто про автора і його внутрішній світ нічого не відомо, ми не можемо знати, які цінності він несе читачу. Батьки обирають, довірившись інтуїції або ж їх приваблюють гарні ілюстрації. Як не помилитись?
– Коли читають казку, для дитини – це не тільки той світ, який гіпотетично може бути. В уяві дитини це все вже є. Часто буває так, що ті цінності, які ми їй пропонуємо казкою, дитина бере не роздумуючи. Батькам варто з певною увагою ставитись до того, які казки дитина читає або слухає. Це стосується і мультиків. Це має негативну сторону, якщо в підсвідомість закладаються негативні сценарії, але з іншої сторони казка може бути помічником і закладати сценарії позитивні. Цікаво те, що в моєму дитинстві я слухала казки на програвачі з платівками. Пізніше, коли я виросла, та вирішила переслухати те, що там було, я була шокована, адже ті сценарії дитинства мені довелось пережити вже в дорослому житті. Ще однією з причин уважно обирати казки, є той факт, що психотерапевтам допомагає в терапії знання про те, якою була улюблена казка дитинства. Часто дорослі повторюють сценарії тієї казки. Існують навіть спеціальні заняття, на яких в групах йде розбір казок дитинства. Припустимо, якщо взяти дівчину, яка виросла на казці «Попелюшка» і вважає її улюбленою. У неї є певні цінності, які скріплені на рівні підсвідомості дуже сильно і переплетені з великим шаром життєвих переконань. Хоч трохи розхитати ті переконання, які здаються особистості підтримуючими, а насправді обмежують її, неможливо без того, щоб трохи не зачепити цінності. Але, як тільки ми доторкаємось до цінностей, дуже часто виникає конфлікт. Особистість дуже міцно оберігає свої цінності. Тому, коли ми закладаємо дитині сценарії її майбутнього життя, було б добре, щоб в казках дитинства були переконання і цінності, що дитині будуть допомагати, а не обмежувати його.
– Якщо «Попелюшка» може нав’язати негативний сценарій для дитини, неправильним варіантом буде взагалі її не читати? Адже від усіх негативних сценаріїв доньку і сина не захистиш?
– Правильно. Читаючи казку, треба наводити інші приклади і історії. Читаючи про те, що Попелюшка смиренно терпіла всі знущання від мачухи і сестер, варто проговорювати про те, що це не є нормою. Розповідати про те, що буває так, а буває і так. Казки мають бути різними, їх має бути багато. Багатство сценаріїв з різними фокусами уваги – це добре, бо дитині буде на що опиратись і з чого обирати. Не варто забувати і про суб’єктивну думку батьків. З професійного досвіду маю цікавий приклад щодо такого героя, як Карлсон. Його не любила ні мама, ні її син. Можна вважати, що ця нелюбов передалась від одного з батьків до дитини. Карлсона вони вважали не просто розбишакою, а негативним героєм, від впливу якого варто захищатись. При цьому, як би багато казок ми не читали, як би багато сценаріїв не пропонували дитині, скоріш за все основним буде сценарій батька і мами. Саме вони дають дитині цінності, навколо яких розгортається внутрішній світ дитини.
– Ритуал читання казки – це один з важливих частин фундаменту щасливого дитинства. Як правильно його організувати? Хто має читати казку, мама чи тато? Що робити, якщо настрій поганий – відкласти традицію чи побороти внутрішній неспокій?
– Ритуал читання важливий, як і будь яка традиція дитинства. Для дитини важливо мати передбачуваність, вона дає їй фундамент. Якщо батьки непередбачувані, якщо важко передбачити їх настрій і дію, вони можуть накричати або вдарити, різко змінити настрій, тоді і дитина стає дуже неспокійною. Перше і основне завдання батьків дитини 2-3 років – показати дитині, що світ безпечний. І коли є якась небезпека, батьки мають показати, що вони захистять дитину і будуть на її стороні. Мати і батько – це така гавань, куди дитина завжди може повернутись, як би далеко не ходила досліджувати світ. Дитина має знати, що їй є куди повертатись – до люблячих і приймаючих батьків. Тому ритуал читання казок – це дійсно позитивна традиція, варто читати казку в позитивному емоційному стані. При тому кожна людина має право на злість і поганий настрій. В цьому випадку краще відпочити і доручити читання партнеру, бабусі або дідусю. Мені читав і дідусь, і бабуся. А коли я була мамою, то від втоми мене рятував касетний магнітофон. Я начитувала своїм голосом казки, додавала звукові ефекти, змінювала інтонацію. Дітям це дуже подобалось, впливало на них позитивно. Зараз вони мріють оцифрувати ті записи.
– Ваш голос зможуть почути навіть ваші онуки. Такий зв’язок поколінь. А як щодо мультиків? Чи можна ритуал читання казок заміняти не казкою, а мультиком?
– Коли людина слухає, працює її уява. У мультиків вже готові образи, уява не тренується. Мультик може бути корисним, але в обмеженій кількості. Ним не варто заповнювати все дозвілля. Мультик може добре виручити, коли емоційний стан поганий. Батьків не має корити сумління в цьому випадку, адже їм краще відновити душевні сили, поки мультик розважає дитину. Але не можна перетворювати ці мультики на щоденну традицію, яка буде забирати всю увагу малюка. Дитина втрачає можливість зосередитись десь через сім-десять хвилин. Якщо протягом години вона буде відходити і підходити до телевізора чи комп’ютера з мультиками і дивитись їх, потім відволікатись – це нормально. Але якщо ці мультики включені весь день – це не є добре. Дитині потрібно спілкування з однолітками, друзями по іграх, з батьками, нянею, вихователями. Людині потрібна людина. Дітям до п’яти-шести років потрібно постійно казати, що все, що вони роблять – це добре. Їм краще не давати завдання, краще дати можливість обрати заняття собі по душі і підтримувати це.
– Наскільки важливі народні казки? Яке співвідношення народних і сучасних казок має бути в домашній бібліотеці дитини?
– Багато наших народних казок є не дуже народними. І багато народних не є українськими. Великий культурний пласт їх було втрачено. При цьому українська народна казка – це дійсно дуже важливо, це зв’язок поколінь. Але ніякої шкоди не буде, якщо ознайомити з казками інших народів і показати їх мудрість. У моїх дітей співвідношення народних і сучасних було 50 на 50. І діти були у захваті. В нашій бібліотеці були і африканські, і польські, і європейські історії.
– Що потрібно бажати дитині на ніч?
– Коли мама або тато спокійним голосом читає дитині казку, дитина починає засинати від спокійного голосу та інтонації. Великий психотерапевт та лікар Мілтон Еріксон казав, що цей стан є дуже корисним для будь-якої людини. Якщо не давати мозку такого відпочинку, він перевтомлюється. Нам потрібно якісне перезавантаження, в яке ми потрапляємо у тому числі і уві сні. Коли перехід від неспання до сну відбувається з допомогою голоса мами або тата – це як ковзання до добрих снів. Голос має бути спокійним, м’яким. Бойові і пригодницькі казки, наприклад, краще читати вдень. Що бажати перед сном? Тут має бути свобода для творчості, в залежності від особливостей дитини. Можна побажати, щоб дитина опинилась в цій же казці, побачила себе у мандрах, або щоб їй наснились улюблені друзі. Важливо, щоб бажання було від серця і з любов’ю.
Вела бесіду Рита Сурженко.
✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️
Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!
Коментувати