Розмова з особистістю

Відома українська акторка Олена Лавренюк про казки та Голлівуд

Олену Лавренюк я вперше побачила на сцені Театру на Подолі на майстер-класі Івани Чаббак. Брюнетка грала Мію з фільму «Кримінальне чтиво», в межах своєї ролі вона мала владу, пристрасть і вроду. Я подумала, це ця акторка просто ідеально б зіграла головну героїню з «Квартири київських гріхів». А вже потім я дізналась, що Олена є однією з найпопулярніших акторок в сучасному українському кіно. Саме вона зіграла головні ролі у фільмі «Дзідзьо Контрабас» та «11 друзів Моршина». З Оленою ми поговорили про те, які казки їй читали в дитинстві, як вона обирає книги для доньок зараз, та чи реально українському актору переїхати до Голлівуду.

Відома українська акторка Олена Лавренюк про казки та Голлівуд
- Які у тебе були ритуали вкладання спати в дитинстві?

- Я народилась у Львові, там минало моє дитинство. Я добре пам’ятаю, як приїздила до своєї бабусі, та вона мені розповідала казки. Але вона не читала їх, а вигадувала щоразу нову та захоплюючу. Кожного вечора нові персонажі та пригоди. Всі літні канікули щодня бабуся дивувала чимось новеньким, а мене це дуже захоплювало, адже її фантазія не знала меж. Я дуже чекала на ці казки бабусі. Звісно я вже знала у дитинстві такі казки, як «Попелюшка», «Котигорошко». Але так як такого вибору книжок, як зараз, не було, казки бабусі дуже розвивали фантазію. Щодо особливих ритуалів вкладання спати – їх, крім цього казкового світу, не було. Бо у шкільному віці батьки зазвичай хочуть вкласти спати раніше, адже на наступний ранок потрібно прокидатись в школу. Тому запам’ятався лише цей казковий ритуал бабусі.

- Зараз мамою є вже ти. Як ти обираєш донькам казки? Тепер, окрім «Попелюшки» та «Котигорошка» є безліч казок. І інколи здається, що це різноманіття навіть заважає обрати щось дійсно цінне. Ніколи не знаєш, на що натрапиш. Як у вас справи з вибором?

- Моїм донькам вже вісім і десять років, вони самі обирають казки. Більш того, вони читають їх одна одній.

- Зручно!

- Вони полюбляють навіть змагатись, хто краще та виразніше читає. Зараз вибір дійсно дуже багатий. Нещодавно мене вразила книга про моду. У ній повністю зібрані сучасні назви одягу та незнайомі слова зі сфери моди. Наприклад, що таке «світшот». Я навіть зловила себе на думці, що деяких слів і сама не знаю. Запам’яталась книга «Як вплинув Юбер Живавши на Одрі Хепберн». Вона написана в ігровій формі, але дуже цікава навіть для мене. Одна моя донька дуже любить пригодницькі казки, інша про принцес. Тому у нас велике різноманіття в бібліотеці.

- Ти за класику чи за сучасні казки?

Відома українська акторка Олена Лавренюк про казки та Голлівуд

- Я за те, що цікаве дітям. Вони полюбляють яскраві малюнки. Як на мене, найкраще поєднання – сучасні малюнки у перевіреній часом класичній казці. Мені важливо, щоб донькам було цікаво, а також я волію знати, про що саме буде казка.

- Ти як акторка, можеш дати пораду батькам, діти яких хочуть бути акторами? Часто батьки вважають цю професію несерйозною, особливо в Україні. Часто нав’язують іншу професію, бажаючи як краще. Вважаєш варто підтримувати творчу ініціативу чи направляти на те, що є більш прибутковим?

- Для українських акторів зараз не такі важкі часи. Професія є не дуже стабільною і не завжди все у ній залежить від тебе. Тут немає чіткої схеми успіху. Своїх доньок я не віддаю на акторські курси. Але не тому, що не хочу їх акторського успіху, а навпаки. Якщо у людини є потенціал акторський, вона піде у цю сферу і буде її розвивати. До певного віку важливо наповнювати дитину досвідом. Акторство – це твоя емоційна пам'ять. Дітей варто розвивати у танцях, співі, рибу ловити, наповнювати досвідом та емоціями. Коли дитину вчать читати вірш з виразом, то це не допоможе бути актором. Актором допомагає стати інший розвиток, а на курси я б радила йти після дванадцяти-чотирнадцяти років. В акторстві не треба думати, потрібно відчувати. Ти будеш цікавий тоді, коли ти будеш самобутнім.

- Ти сказала, що часи для українського кіно вже більш сприятливі?

- Актори часто бідкаються, але якщо порівняти з часами десять років тому, зараз все набагато краще. Раніше були лише театри та акторська зарплата, на яку вижити нереально. А зараз є фільми, серіали, багато різних театрів. Акторська доля не є легкою у всьому світі, не лише в Україні.

Відома українська акторка Олена Лавренюк про казки та Голлівуд

- Голівуд для українського актора – це казка чи реальність?

- Це реальність. Наприклад, для акторки Іванки Сахно, яка поставила собі Голлівуд за ціль ще в десять років. Вона до цього йшла. Зараз вона голлівудська акторка. Все залежить від людини та того, у що вона вірить. Я вважаю, що у казки варто вірити, особливо акторам. Це має надихати.

- Чи можливо українське кіновиробництво перетворити в Голлівуд?

- Голлівуд – це не лише актори. Це кіномашина, завод для виробництва, ціла структура. Тому наше кіновиробництво звісно залежить не лише від акторів, а й від політики, економіки, від стабільності та від розвитку. Актори можуть свою майстерність покращувати. Наприклад, нещодавно до нас приїздила голлівудська викладачка акторської майстерності Івана Чаббак, і деякі мої знайомі актори не розуміли для чого йти вчитись у неї. Начебто її знання не знадобляться в серіалах. Я вважаю свою майстерність потрібно постійно покращувати. Навіть якщо це дешевий серіал, там варто зіграти професійно та на вищому рівні.

- Якби тобі запропонували зіграти в казці, ти б зіграла позитивного чи негативного героя?

- Я завжди хотіла зіграти Снігову королеву. В дитячому фільмі «11 друзів Моршина» я зіграла негативного персонажа. Свою героїню я називаю сучасною Сніговою королевою. Так склалось, що часто я граю саме негативних персонажів. Але позитивного теж залюбки зіграла, до речі, все більше мене зараз ваблять саме такі ролі. Казки – це мрія більшості акторів. Актори люблять казки, бо вони мрійники. Діти дуже вірять в те, що є на екрані, вони найбільш щирі фани, тому грати для них – одне задоволення.

Відома українська акторка Олена Лавренюк про казки та Голлівуд

- Що б ти побажала перед сном дітям та їх батькам?

- Я б побажала, щоб особиста казка кожної людини з тими персонажами, з якими би вона хотіла бути поруч, прийшла до сну. Бажаю, щоб діти ніколи не зупинялись мріяти. Щоб жодне розчарування не стало на заваді мріям, якими б безглуздими вони не були. Мене часто збивали з дороги акторки, але я прислуховувалась до себе. Цього ж я і бажаю і дітям, і їх батькам – прислуховуватись до себе та мріяти.

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Про авторку

Маргарита Сурженко

Я засновниця сайту Добраніч та автор більшості казок, що зібрані тут. Казки короткі та сучасні, містять важливу мораль та поширюють цінності добра, свободи, взаємопідтримки, любові до себе. В казках торкаюсь тем екології, досягнення успіху, розвитку емпатії, комунікабельності, адаптивності, цілеспрямованості, критичного мислення. Якщо вам цікаво більше дізнатись про мене, ось моя коротка біографія.

Коментувати

Клацніть сюди

Підтримати проект

Ми вже 7 років пишемо та публікуємо казки на ніч на сайті Dobranich. Ми хочемо зробити світ навколо добрішим та свідомішим. Цю місію складно виконувати наодинці. Нам необхідна ваша допомога! Будемо вдячні за будь-яку підтримку, навіть 50 гривень в місяць є важливою для нас сумою!

Підтримати