Ірина Поваляєва про розвиток жіночності

Існують люди, яким вдається налаштувати звучання і вібрації своїх клітинок в одному ритмі з красою і любов'ю. У підсумку, перебуваючи поруч з цими людьми, ти мимоволі починаєш відчувати себе краще, посміхатися і помічати прекрасне навколо. Мені здається, саме в цьому секрет популярності коуча, тренера з тілесно-орієнтованої психотерапії та засновниці закритого клубу «Creation» Ірини Поваляєвої.
Зустрівшись в прекрасному закладі Улюблений Дядя, ми поговорили з Ірою про її дитинство і виховання, про те, як дівчатам розвинути в собі жіночність, мамам виховувати дочок і синів, любити себе і радіти життю.

- Іра, для багатьох відвідувачок твоїх тренінгів та приватних консультацій, ти - приклад справжньої жіночності. До тебе приходять вчитися тому, як бути тією жінкою, якій завжди хочеться дарувати квіти. Як мінімум квіти. Ось це тяжіння в твою сторону з тобою з дитинства або це набутий навик?

- Мене виховували в строгості і в оточенні безлічі заборон і рамок. Пострадянський простір накладає свої відбитки на принципах виховання. Зараз своїх дітей я виховую кардинально іншим чином і в іншому руслі, в любові і прийнятті. Про моєму дитинстві у мене спогади важкі. При цьому у мене була неймовірно жіночна бабуся. Вона завжди шикарно виглядала, ходила в сукнях, носила аксесуари, була втіленням жіночності і грації. І навіть в глибокій старості вона транслювала в світ красу, вишуканість і граціозність. До сих пір пам'ятаю її слова «Ірочка, запам'ятай, як би там не було, щоб не відбувалося, потрібно завжди мати гарний вигляд». Я пам'ятаю, як в свої сімдесят два роки вона чепурилася перед дзеркалом, завжди була з зачіскою та манікюром. У сімдесят два роки вона вийшла заміж! Папа навіть іноді ставив мені в докір те, що я з раннього дитинства брала приклад з бабусі, хотіла фарбуватися і виглядати жіночно. Після я зрозуміла, що бабуся дуже сильно вплинула на мене і передала у спадок постійне бажання мати гарний вигляд.

- До тебе приходять клієнтки, у яких не було такого вражаючого прикладу жіночої енергії, здатної привернути чоловіка навіть у сімдесят два роки. І багато жінок зараз скаржаться навіть в 20-30 років про особисте життя - «це фіаско, брат». Чи можна виправити становище, якщо з раннього дитинства щось було упущено, і жінка відчуває себе акулою бізнесу або мамою-домогосподаркою, але її тягне бути богинею-спокусницею?
- Перший приклад жінки для дівчаток - мама. Ми можемо багато чому вчити дітей, але якщо вони бачать перед собою приклад, все виходить природно, без зусиль. Завдання мами виховати в дитині любов до себе. Вчити їх любити. Виявляти любов, не боятися це показувати. Приймати дитину у всіх проявах, ставитися з повагою. Дорослішаючи, ми стаємо самостійними і можемо заповнити прогалини самостійно. Для цього існує безліч книг, приклади інших жінок, щасливих сімей, тренінги для роботи над собою. У тому числі і наші тренінги. В першу чергу, потрібно навчитися любити себе, навчитися проявляти емоції, плекати в собі гідність.

- Які казки тобі читали?
- Мені читали «Попелюшку», «Дюймовочку», «Білосніжку і сім гномів», «Сплячу красуню», «Аленький цветочек». Мабуть, цей відбиток жіночності залишився в мені ще з казок. Мені часто читали казки, коли було відключення світла. Відключення світла тривало близько двох годин. У цей час батьки мені або розповідали казки на пам'ять, або читали при світлі свічки. Тому в цій інтимній атмосфері, при свічках, в тиші казки були дійсно чарівними для мене.
Жіночність - це внутрішній стан, це не тільки бездоганний зовнішній вигляд, це перш за все цілісність, легкість, гнучкість і внутрішня гармонія. Зараз величезна безліч красивих казок про красивих жіночних героїнь.

- Як ти ставишся до фемінізму і феміністок? Вони б посперечалися з твоїми твердженнями.
- Це вибір кожного, і якщо людині комфортно і добре зі своїми переконаннями - це чудово. Я за розвиток жіночності, це мені дуже близько, я сама пройшла цим шляхом, зараз мені приємно вести інших дівчат по ньому, бачити їх результати, щастя, відчувати вдячність.
- Які результати отримують жінки після твоїх особистих консультацій або групових тренінгів?

- Жінки отримують інструменти для роботи з собою. Багато сидять і чекають принца, нічого не змінюючи в життя. Вони чекають того, що любов все змінить, хтось їх доповнить, вилікує, допоможе, а можна почати роботу над собою вже зараз, бути цілісною, наповненою, жіночною, красивою. Ми вчимо, як правильно досягати поставлених цілей, виражати себе, чути себе, підбирати одяг, як розвивати себе, свої таланти, як наповнювати себе, як бути гармонійною і збалансованою. У своїй роботі використовую методи невербального коучингу, методи з тілесно орієнтованої психотерапії бодінамікі, методи з нейрокоучінга, НЛП, екології думки і безлічі інших наук, тому клієнти отримують не тільки філософські розмови, але і ефективні вправи по роботі над собою, своїм тілом, зажимами. Насправді це збудовані взаємодоповнюючі модулі, які один за іншим вчать жінку бути собою. Пройшовши модулі, жінки наповнюються упевненістю, гармонією і життя змінюється в кращу сторону.

- Ти є мамою дочки і сина. Можеш розповісти про різницю у вихованні хлопчика та дівчинки?
- Для хлопчика дуже важлива в розвитку ідентифікація з чоловічим. Я вчу свого сина з повагою ставитися до доньки. Зрозуміло, що вони діти і у них бувають сварки, але при цьому я завжди вчу шанобливого ставлення до жінок. Вчу його брати відповідальність за свої дії. Доньку вожу на вокал і в Школу юних леді, вона там вчить етикет, основу фінансової грамотності, історію моди, мови. Наташа вчиться бути справжньою Леді. Святослав відвідує футбол і плавання. Намагаюся максимум свого часу проводити з ними. Вважаю, що це найголовніше у вихованні.

- Ти також проводиш тренінги для випускників шкіл, на яких допомагаєш визначитися з майбутньою професією? Можеш уже зараз розкрити кілька секретів того, на кого ж піти вчитися? Прислухатися до батьків, серця, до прогнозів футурологів?
- Слухати поклик серця, однозначно. Проблема в тому, що часто професію вибирають самі батьки, а потім стикаються з тим, що їх дитина не хоче вчитися, йому не подобається. Важливо чути своїх дітей, а не реалізувати свої мрії за допомогою них. По можливості вести їх туди, куди хочеться їм.
Методика тренінгу, який я проводжу, по профорієнтації розроблений Тамарою Сухенко. Він складається з чотирьох модулів. На тренінгу діти вчаться розпізнавати те, чого їм хочеться насправді. Я дуже вдячна Тамарі, за такий чудовий інструмент. Іноді до мене приходять діти, які взагалі не розуміють, що їм подобається робити, що їх цікавить, що захоплює в житті. Вони ніколи не заглядали всередину себе, а жили з нав'язаними переконаннями. Їм навіть важко спочатку визначитися з тим, що їм подобається. Ми розкриваємо їх, виявляємо те, що приносить їм радість і те, чому б їм хотілося навчитися. Дізнаємося, які навички у дитини є і які з них хотілося б розвивати, чому новому хотілося б навчитися. Коли ми вивчимо захоплення, можна думати про те, в яку сферу йти.
Футурологи кажуть, що професії майбутнього - це інтеграції різних професій. Навіть зараз ми можемо спостерігати цей процес, коли коуч, наприклад, - це інтеграція відразу декількох професій. Надалі це буде ставати все більш поширеним. Буде важливо навчитися розділяти важливу і другорядну інформацію. Зараз в інформаційному суспільстві дуже багато доступних даних подається в різній формі. Статті, книги, відео, багато різних джерел, авторитет яких ніхто не перевіряє. Потрібно вміти вибирати потрібне і відсівати непотрібне.

- Які навички слід почати освоювати прямо зараз, щоб бути успішним в майбутньому?

- Найважливіше - слідувати своєму зову і чути себе. Робити те, що тобі подобається. Я була багато років у бізнесі і робила це для того, щоб заробляти гроші. Потім я задумалася, а на що я витрачаю своє життя? Я не отримую жодного задоволення від своєї діяльності. Дуже важливо знайти ту справу, яка тебе буде захоплювати, надихати, яке ти будеш по-справжньому любити. Відсутні знання ти зможеш заповнити після, найголовніше знайти те, від чого у тебе запалюється внутрішній душевний вогник.

- Загалом, дітям потрібно слухати не так батьків, як своє серце?
- Звичайно. При цьому все частіше я бачу, що сучасні батьки не нав'язують, а дають можливість вибирати. Але дітям буває складно робити вибір, так як вони мало знають себе. Добре експериментувати, давати дитині проявити себе в різних сферах, знати, чим дитина дихає, від чого отримує задоволення, пропонувати багато варіантів вибору, пробувати.

- Як ти обираєш діткам казки?
- Я намагаюся читати їм наші старі казки. Щось розповідаю, щось читаю, щось вигадую. Нещодавно знайшла старі-старі казки українською мовою. У нас вдома збереглася бібліотека мого дитинства з книгами, на яких я виросла. Тому є з чого вибрати, приємно перечитувати і згадувати сюжети близькі мені з дитинства. Все нове - добре забуте старе.

- У чому користь казки, як думаєш?
- Користь казки в тому, що ми вчимося мріяти, вчимося розширювати свідомість, вчимося вірити в чудеса. Іноді дорослі потребують казки навіть більше, ніж діти. Казка дає можливість розвивати інтерес і навіть смак життя, розвивати фантазію. Казка змушує повірити в чудеса. Дуже люблю цю фразу: «Чудеса там, де в них вірять. І чим більше в них вірять, тим частіше вони збуваються ». І віра ця приходить з казки.

- Можеш уявити, що ти зустріла дитину випадково, і ви на хвилину залишилися наодинці. І ти відчуваєш, саме зараз ти повинна розповісти йому важливу повчальну казку, як коуч, яка змінить його життя на краще. Про що б ти розповіла?
- Я б розповіла казку про любов, доброту, про душевної теплоти. Щоб ця любов і теплота залишилася в душі у дитини, і він проніс його з собою крізь це життя.

Розмову вела Маргарита Сурженко
Фотографії - Володимир Балуй

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️