Казки для дітей » Казки на ніч » Казка про лісову школу
Казки на ніч

Казка про лісову школу

Чи знали ви, що у лісі існує школа для звірят? Зайчики та білочки, вовки та ведмедики ходять на заняття. Зайчики вчяться втікати від звірят та людей, маскуватись та ховатись. Білочки вчяться стрибати по деревам з горішками в лапках. Вовчики тренують швидкість, а ведмедики силу. Якось до класу в лісову школу привели новеньку – фею Джулі. Звірятка відразу не полюбили фею. Адже вона була дуже схожа на людину і пташку. Була зовсім чужа. Казка про лісову школу розповість, як це бути новеньким у класі.

Скласти казку про лісову школу

Фея була невеличкого зросту та її посадили на першу парту. Це дуже не сподобалось білочці, адже її пересадили на другу парту. Тому на перерві вона підмовила всіх звіряток не розмовляти з новенькою.
- Сьогодні вона забирає у мене місце. А завтра забере у тебе яблучко, їжачок. У тебе моркву, зайка. А потім почне забирати телефони і всі гарні оцінки? – промовляла до всіх білочка. Тому звірятка вирішили не розмовляти з феєю. Джулі підслухала цю розмову і відчула вину. Вона хотіла якось помиритись з білочкою, бо вважала, що дійсно винна.
Наступного дня фея сіла на останню парту. Вона сподівалась, що таким чином всі її полюблять. Але тепер незадоволеним виявився вовк. Він не став підмовляти всіх навколо, а висловив все феї особисто.

- Я завжди сиджу один на останній парті. На цьому місці лежить мій рюкзак. А тепер тут ти і твої крила, ти заважаєш мені зосередитись на моїх думках про важливі речі.
Фея не знала що відповісти і ледве не заплакала. Коли вона читала казку про лісову школу, то уявляла, що звірятка добрі та привітні. А виявилось, вони злі і грубі. Цілий тиждень фея намагалась бути дуже хорошою для кожного. Вона принесла білочці горішки, а зайчикам моркву. Давала списувати вовчику. Підносила ведмедикам гантелі на тренування. А вночі втомлена вчила уроки. Та у Джулі не вийшло зробити так, щоб звірятка її полюбили. Чим більше вона робила для них, тим жалюгіднішою у їх очах виглядала. І тоді Джулі сказала собі «досить».
Вона подивилась у джеркало, розправила крильця та промовила:
- У мене все вийде.
Джулі зайшла у клас та сіла на першу парту. Туди, куди її посадила вчителька. Білочка здивувалась, що її місце зайняте.
- Гей, фея. Ти щось переплутала? Йди швидше назад на останню парту. І можеш залишити тут на першій горішки для мене.
- Ні. – впевнено промовила фея і продовжила сидіти на парті.
- Але тут моє місце…
- Ні.
Фея навіть не хотіла пояснювати очевидні речі. Вона найменша серед звірят, а на це місце її посадила вчителька. З останньої парки їй нічого не видно, а вовк постійно жує жуйку і заважає. Ось що хотілось сказати білочці, але з іншої сторони не хотілось витрачати час на розмови з цієї злою пліткаркою. Тому фея лише впевнено повторювала «ні». І білочка відчула, що цей бій програно. Вона сіла на другу парту.
На перерві білочка знову зібрала натовп навколо себе і почала підмовляти звірят не дружити з феєю. Джулі цього разу не стала ховатись, а впевнено пройшла поруч, подивившись на звірят презирливим поглядом. Багатьом відразу стало соромно. Адже вони згадали, що фея не така вже й погана, ділилась з ними фруктами та овочами. Тепер же була холодною і відстороненою. Кожен в глибіні душі відчув свою провину. Але все ж таки звірята не розмовляли з феєю.
Джулі гарно відповідала на заняттях і раділа життю. Тепер їй було все чудово видно та чути, не потрібно було думати, як налагодити відносини з класом, адже це було марно. Вона просто думала про навчання, а не те, як сподобатись. І у неї на душі ставало все спокійніше та щасливіше. Цей стан перетворювався на силу феї. І звірятка починали її поважати. Вони згадували про те, якою доброю вона була до них і як було добре дружити з феєю. Щоб залагодити провину зайчик приніс феї цукерку. А їжачок пиріжки. Вовчик написав Джулі любовного листа. Навіть білочка попросила пробачення. Це була справжня казка про лісову школу. Адже фея знайшла в собі сили бути собою, а не підлаштовуватись під звіряток, щоб сподобатись їм.
Сподіваємо, вам сподобалась те, як ми склали казку про лісову школу. А ви дружите зі своїми однокласниками? Як звати ваших найкращих друзів? У вас в класі є новенькі?

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Про авторку

Маргарита Сурженко

Я засновниця сайту Добраніч та автор більшості казок, що зібрані тут. Казки короткі та сучасні, містять важливу мораль та поширюють цінності добра, свободи, взаємопідтримки, любові до себе. В казках торкаюсь тем екології, досягнення успіху, розвитку емпатії, комунікабельності, адаптивності, цілеспрямованості, критичного мислення. Якщо вам цікаво більше дізнатись про мене, ось моя коротка біографія.

Коментувати

Клацніть сюди

Підтримати проект

Ми вже 8 років пишемо та публікуємо казки на ніч на сайті Dobranich. Ми хочемо зробити світ навколо добрішим та свідомішим. Цю місію складно виконувати наодинці. Нам необхідна ваша допомога! Будемо вдячні за будь-яку підтримку, навіть 50 гривень в місяць є важливою для нас сумою!

Підтримати