Казки для дітей » Казки на ніч » Казка про Місяць
Казки на ніч

Казка про Місяць

Дівчинка Півонія народилася дуже маленькою. Коли її батьки побачили, яка вона маленька, вони вирішили відмовитися від неї і підкинули сусідам. Та ще й тим, які мали славу на все місто, як дуже злих і грубих. Батьки дивились очами та не помітили, що не дивлячись на маленький зріст, у малятка величезне серце. Півонія росла в дуже суворих умовах, вона постійно щось робила по дому: прала, прибирала, працювала в саду, готувала, шила одяг. Але прийомні батьки все-одно були незадоволені. Півонія не відчували любові. Одного разу уночі вона не могла заснути, виглянула у вікно і побачила крота в саду. Дівчинка запитала його:

- Кріт, де я можу знайти любов?
- Ось там! - вказав кріт на Місяць і зник у своїй нірці.

Півонія спочатку підняла голову до зірок і побачила яскравий повний місяць. Дивно, але раніше вона не помічала це красиве небесне тіло. Можливо, тому що вдень так багато працювала, що ввечері засинала швидко і міцно. Заворожено дівчинка дивилася в небо і мріяла, щоб її казка про Місяць здійснилася, і вона змогла полетіти туди, а потім там знайти любов.

Казка про Місяць читати онлайн для дітей

На наступний ранок Півонія підійшла до батьків і наважилася попросити надіслати її в школу. Інші діти давно ходили в школу, але її чомусь туди не віддавали. Їй говорили, що вона занадто дурна для навчання, і їй краще допомагати по дому, не дратувати своєю тупістю розумних вчителів. Батьки почули прохання дівчинки і розсміялися.

- Навіщо тобі в школу?
- Я хочу дізнатися якомога більше про Місяць.
- Ну точно дурепа! Ще ніколи не чула, щоб хтось хотів в школу, щоб дізнатися про Місяць. - сказала мама дівчинки. Вона хотіла тут же відмовити, але її перебив чоловік.
- Ми дозволимо тобі йти в школу у вересні, якщо ти сама покосиш всю пшеницю з поля.
- Але там же п'ять полів пшениці. - здивувалася прийомна мама. Вона любила навантажувати дівчинку складними завданнями, але п'ять полів пшениці під спекотним сонцем в серпні одній - навіть для неї це була нездійсненна місія. Але потім жінка зрозуміла, що її чоловік спеціально дає нездійсненне завдання, щоб дівчинка не пішла в школу.
- Я згодна! – тим часом закричала Півонія.

Вона побігла на поле в той же день. Одягла панамку, взяла косу і побігла косити пшеницю. Вона не тільки косила, але збирала її в снопи. А потім зносила в одну велику купу. Їй було дуже важко і за перший день вона скосила лише маленьку частину величезного поля. А попереду було ще цілих чотири поля. Сонце дуже сильно пекло їй голову, і вода швидко закінчилася. Здавалося, вона зараз знепритомніє.

Увечері Піонія лежала на ліжку і думала про те, що не зможе виконати цю складну задачу. Але потім вона побачила Місяць і зрозуміла, що там її чекає любов. Та й по дому вона стільки роботи робила, що з полем точно впорається. Тому на наступний день Півонія встала раніше, ніж сонце. Вона прибігла на поле і почала знову косити пшеницю. На цей раз було легше, адже сонце вранці не таке жорстоке.

Через кілька годин Півонію побачив кріт. Він був вражений цілеспрямованістю і активністю такої маленької і тендітної дівчинки.
- Що ти робиш?
- Хочу зустріти кохання на Місяці. Батьки сказали, що відправлять мене до школи, де я зможу дізнатись більше про Місяць тільки тоді, коли я сама зберу всю пшеницю з п'яти полів.

Кріт зрозумів, що дівчинка робить всю цю роботу через нього, адже це він розповіла їй про Місяць. Йому стало соромно з однієї сторони, з іншої сторони шкода таку тендітку крихітку. Кріт вирішив допомогти. Так би казка про Місяць здійснилася швидше. Кріт покликав всіх друзів з лісу - білочку і зайця, вовка та ведмедя, навіть птахів і метеликів. Всім розповідав про те, якою відчайдушною та героїчною є дівчина. Звірі радо почали допомагати Півонії.

- А ти дитинко відпочивай! - наказала вовчиця Півонії. - Сиди у затінку та пий воду. Бач яка худа! Зовсім тебе не годують твої батьки!
- Ось візьми горішків і ягід - поділилася білочка з дівчинкою
- А ще меду - поділилася бджоли медом. В мить біля дівчинки опиналось купа смаколиків, які вона навіть ніколи не куштувала. Було надзвичайно смачно.

Півонія ще ніколи не відчувала себе такою щасливою. Стільки тварин вирішило допомогти їй з полем просто так. Ще з дали купу їжі. Дівчинка сіла в тіні і тихо плакала від щастя.

Так за два дні звірі прибрали все з поля. А ще не давали Півонії працювати ні секунди - вони годували її, напували водою, говорили, яка вона красива і працездатна, цілеспрямована і рішуча. Ще ніколи дівчинка не чула так багато хороших слів про себе.

- Я завжди думала, що я дурний коротун. Чому всі звірі говорять мені, що я красива і розумна? - запитала дівчинка вовчицю.
- Звірам нема чого тебе обманювати. Це злих людей колись хтось образив, тому вони люблять передавати злість іншому, ображаючи їх. Ми ж бачимо тебе такою, якою ти є насправді.

Казка про Місяць: чи долетить Півонія на небо?

Коли батьки дівчинки побачили, що вся пшениця зібрана і акуратно складена, вони не повірили своїм очам. Їм нічого не залишалося робити, як дозволити наполегливій трудівниці йти в школу. Півонія була дуже щаслива, адже їй не терпілося дізнатися побільше про Місяць. Одним з останніх серпневих ввечьорів вона сиділа в саду і побачила крота.
- Ти готова до школи?
- Так. Хоча я вже багато чому навчилася і дізналася про Місяць без книжок.
- Як же тобі це вдалося?
- Я дізналася, що таке любов. Там на полі я вперше побачила любов . І тепер точно знаю, як вона виглядає, звучить і відчувається. Тепер я знаю, що там на Місяці. Може бути там є якась інша форма любові, але вона точно повинна бути схожа на те, що я зустріла завдяки тобі на полі, коли всі ви допомагали мені просто так. Я вперше відчула, що таке родина.

Кріт обійняв дівчинку і зрозумів, що вона дуже мудра і у неї обов'язково буде все добре.

- А знаєш, я впевнений, що навіть якщо ти не долетиш до Місяця, ти все-одно будеш щасливою і коханою. Адже ти дійсно особлива дівчинка.

Півонія посміхнулася і відчула, що десь глибоко всередині знає про це. І десь там глибоко всередині з нею тепер назавжди залишилася любов, яка оселилась в серці навіть без польотів на Місяць.

Автор - Сурженко Маргарита

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Про авторку

Маргарита Сурженко

Я засновниця сайту Добраніч та автор більшості казок, що зібрані тут. Казки короткі та сучасні, містять важливу мораль та поширюють цінності добра, свободи, взаємопідтримки, любові до себе. В казках торкаюсь тем екології, досягнення успіху, розвитку емпатії, комунікабельності, адаптивності, цілеспрямованості, критичного мислення. Якщо вам цікаво більше дізнатись про мене, ось моя коротка біографія.

Коментувати

Клацніть сюди

Підтримати проект

Ми вже 8 років пишемо та публікуємо казки на ніч на сайті Dobranich. Ми хочемо зробити світ навколо добрішим та свідомішим. Цю місію складно виконувати наодинці. Нам необхідна ваша допомога! Будемо вдячні за будь-яку підтримку, навіть 50 гривень в місяць є важливою для нас сумою!

Підтримати