Почати пояснювати дитині, як влаштований світ можна з самого дитинства. Чому б не знайомити дитину з фізикою ще до школи? Допоможе в цьому казка про молекулу. Ви можете вигадати її самостійно, наприклад, за вечерею розповісти дитині про те, чим вода відрізняється від льоду і пари. Цікаво те, що в деяких школах дітям дають творчі завдання - придумати цікаві пригоди молекули в казковій формі. Таким чином, сприймати фізику стає набагато цікавіше. Що ж, давайте сьогодні на ніч замість звичайних чарівних героїв, познайомимо свою дитину з молекулою води, яка живе в склянці або пляшці води.
Казка про молекулу: фізика ближче до дитини
Привіт, мене звуть Сінді. Вам може здатися, що всі молекули води однакові і імена нам ні до чого. Якщо подивитися на людей з космосу, вони також можуть здаватися абсолютно однаковими, насправді ж кожен індивідуальний і прекрасний по-своєму. Так і ми - молекули, хоч і дуже схожі, але все ж у кожного є своє ім'я, а якщо нас поставити на вогонь хтось із нас перетворитися на пару першим і полетить високо, хтось же до останнього буде бігати по каструлі, як окріп.
У людей є органи, я теж побудована з атомів. Але якщо у людей в системі багато органів, у мене все набагато простіше. Я складаюсь всього лише з трьох атомів - одного кисню і двох водню. Колись ми стояли на складі, була зима, це було дуже сумний для нас час. Ми притискалися один до одного, не могли ходити, навіть говорити було важко. Але ми швидко адаптуємося до будь-яких умов, та й чекати довго не довелося. Незабаром нас принесли в одну сім'ю, яка складалася з двох людей. Ми відразу зрозуміли, якщо люди будуть користуватися нами, мало, ми ще не довго пробудемо в цій десятилітровій пляшці.
Кожен день когось із нас забирали, я знала колись прийде і моя черга. Мені було дуже цікаво, що ж зі мною станеться. Наллють мене в чашку і відправлять подорожувати по тілу людини. Тоді б я дізналася багато цікавого про внутрішній світ людей. Ну а потім досліджувала б труби, потекла кудись вниз. Іншою альтернативою могла б бути плита. Мною б залили овочі або кашу, піді мною б включили вогонь, я б почала бігати по каструлі з іншими молекулами. А потім би я змогла пізнати світ. Полетіти високо в небо. Так, я б перетворилася на пару, я б попрощалася зі своїми подругами, ми розлетілися б в різні боки, кожна б пізнавала світ по-своєму. І хтось би полетів до хмари, а хтось би залишився на склі, а потім стек по ньому вниз.
Але припущення про своє майбутнє я будувала не часто. Я намагалася насолоджуватися моментом, як зазвичай цього вчать казки про молекули. Я спілкувалася з подружками, і вони розповідали мені про те, де вони вже бували. Хтось був частиною величезного океану, хтось був порятунком для мандрівника в пустелі, хтось став частиною зливи та буревію, затоплював цілі селища. Я ж ділилася тим, як поїла коріння дерев, піднімалася по стебелькам, потрапляла в листочки, а потім потрапляла в рот лані. Шкода, я не могла пам'ятати багато про свої подорожі. Атом кисню, два атома водню. Там не було місця для того, щоб зберігати багато спогадів. Ми пам'ятали мало і здавалося, що наші спогадах зберігаються не в нас, а літають десь поруч, як велика пам'ять всій Землі. Ми дуже любили нашу батьківщину - прекрасну блакитну планету Землю.
Якось раз в один ранок чоловік натиснув на кнопку, і під тиском я полилася в каструлю. Мною залили вівсяну крупу. І ось я вже на вогні. І ось починається моє нове життя, нові пригоди.
Автор - Маргарита Сурженко
✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️
Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!
Коментувати