Казка про павука та Артема

Артем був дуже сміливим хлопчиком. Він ходив на карате і вмів захистити себе, із задоволенням залазив на найвищі дерева, гірки, катався на скейті і роликах. Йому здавалося, що він нічого не боїться. Але одного разу він побачив у своїй кімнаті павука і закричав на весь будинок. Мама і тато дуже злякалися і прибігли в кімнату до сина. Казка про павука розповість про те, як Артем потоваришував зі своїм страхом.

Казка про павука читати онлайн для дітей

- Нерозумно бояться павука! - сказав тато.
- Це не безглуздо! Це нормально. - заперечила мама.
- Чому ти боїшся його? Він же маленький! - продовжував дивуватися тато.
- В тому то й справа! Маленький, моїми прийомами з карате я захиститися не можу. Поговорити з ним і пояснити йому, що поводитись погано не можна, не можу. Він маленький, підступний, гидкий, може зробити все, що завгодно.
- Він тебе ще більше боїться, ти ж великий, а він маленький. - відповів тато.
- Не схоже, щоб він мене боявся. Він повз прямісенько до мене.

Мама обняла Артема і сказала, що в ту ніч він може поспати в їхній кімнаті на дивані. Там хлопчикові було набагато спокійніше. На наступний вечір Артем повернувся в свою кімнату, і він мав зустрітися зі своїм страхом знову. Хоча павука і не було видно, хлопчикові постійно здавалося, що той зараз вистрибне з-під ліжка, вилізе з-під столу або впаде прямо зі стелі. В результаті Артем не витримав і вибіг до батьків, які до сих пір сиділи в кухні.

- Будь ласка, можна я і сьогодні посплю у вашій кімнаті!
- Знову злякався маленького павучка?
- Дуже, - з соромом зізнався Артем, а тато засміявся.

Мама знову обняла сина і дозволила йому переміститися в батьківську кімнату на диван ще раз. Артем всю ніч лежав і намагався налаштуватися на зустріч з павуком. Намагався умовити себе не бояться його. Але кожен раз при згадці павука, він здригався від жаху. Нарешті хлопчик заснув.

Уві сні Артем побачив маленьку колючу істоту, яка нагадувала чи то їжачка, то чи змію, то чи ворону.

- Хто ти? - запитав хлопчик.
- Я твій страх. 🕷
- Чому ти змінюєш свій вигляд?
- Я постійно змінююся, приймаю різні форми. Іноді потрібно прикинутися привидом, щоб налякати когось. Іноді контрольною з математики. Іноді злим хлопчиком. Щоб до тебе наблизитись, я стільки форм спробував! А ти нічого не боявся.
- І які ж форми ти спробував?
- Наприклад, багато дітей бояться контрольної з математики. Хтось вчить математику з репетитором, вчителем, сам, вдень і вночі. А все-одно боїться її. Хтось не вчить, тому боїться. Неважливо. Але ти от не злякався математики. Довелося міняти форму. Тоді я став злим хлопчиком.
- Яким це?
- Тимофієм з твоєї групи з карате. Хотів, щоб ти його боявся, він же сильний.
- Але я теж сильний! А Тимофій зовсім і не злий!
- В тому то й справа! Я не можу стати іншою людиною. А ось вселити комусь, що інша людина зла - можу. Адже абсолютно злих людей не існує. Існують тільки домисли в головах одних людей про злості інших, тому і страхи заволодівають розумом. Але з тобою і це не спрацювало. Ти не звертав увагу на ті домисли, які я посилав в твою голову про Тимофія. Потім я перевтілювався у привида, але ти не віриш в них. Потім прикидався домовиком, шумів під ліжком, наче ВОНО 🤡, лякав тебе на касі супермаркету, переконуючи, що грошей 💵 не вистачить. Але потім!
- Що потім?
- Знайшов!
- Що знайшов?
- Форму, яку потрібно прийняти, щоб ти злякався!
- І яку ж форму?
- Павука!🕷
Артем здригнувся від згадки про павука.
- Невже я боюсь не справжнього павука, а всього лише тебе?
- Звісно! Це я вселив тобі, що павук небезпечний, ось ти і повірив. Хоча насправді самого павука ти не боїшся. Це просто мені ти дозволив оселитися в твоєму тілі. Адже мені потрібен будинок, також як і тобі. Ти живеш з батьками, а я з тобою.
- Але я не хочу жити зі страхами.
- Де ж мені тоді жити, якщо не з тобою?
- Гадки не маю! Іди від мене! Не хочу бояться павука!
Істота відвернулась і засумувала. Артем зрозумів, що вона нікуди не піде і теж засумував. Не хотілося жити разом з цією істотою, яка вміє вселятись в різні речі. Але потім хлопчикові стало шкода істоту. На вулиці йому дійсно буде холодно і самотньо. Тим більше - ще один друг ніколи не завадить!
- А що, якщо я тобі дозволю жити зі мною, але ти пообіцяєш приходити до мене рідко?
- Це гарна ідея! - сказала істота.
- А чи можеш ти виходити тільки тоді, коли на горизонті з'явиться реальна загроза? Справжній злий хлопчик, справжній хуліган або справжня складна контрольна?
- Давай! Я буду приходити і попереджати тебе тільки тоді, коли попереду буде справжня загроза. Тільки знаєш, я ж не завжди експерт з питань загроз. Іноді можу перебільшити, іноді применшити. Ти не будеш на мене ображатися, якщо іноді я буду помилятися?
- Не буду! Але ти там уважніше дивись, добре?

Істота зраділа і обняла Артема. Хлопчик прокинувся і пішов у свою кімнату. Він сміливо заглянув під ковдру і побачив павучка. Але тепер він бачив там лише маленьку істоту, а ще свій страх, який з її допомогою привертав до себе увагу Артема. Хлопчик посміхнувся і з тих пір завжди спав у своєму ліжку. Виявляється, з будь-яким страхом можна подружитися.

Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️