Казка про сукню та дві душі

Душа стояла перед Творцем, і він поставив їй одне питання:

- Ким ти хочеш народитися: людиною в далекому селі або красивою модною сукнею в дорогому бутіку?
- Але хіба у сукні може бути душа?
- Існують сукні, які творять справжні генії, вкладаючи туди свою любов. Такі сукні дійсно мають душу. Але це плаття завжди буде річчю.
- Річчю, але в дорогому бутіку, а значить в красивому місті? Вибір очевидний! Це ж справжня казка про сукню! Я хочу бути красивою дорогою сукнею!

Творець відправив душу в сукню. Наступна душа залетіла до нього і вибрала життя в далекому селі.

- Ти справді обрала село? - запитала на виході перша душа другу. - Тобі ніколи не бачити нормального життя. Я ж буду виблискувати на балах, побачу гарне місто, і мене будуть оточувати кращі люди світу цього!
- Але ти будеш річчю. Вже краще народитися людиною, ніж бути річчю. - відповіла друга душа і пішла, не бажаючи підтримувати розмову з хвальком.

Казка про плаття для дітей

Душі почали свою подорож. Перша народилася в самому Лос-Анжелесі. Місті кращих творчих душ, музикантів, акторів, бізнесменів. Всі вони притягувалися туди на світло творчості і успіху. Сукню створював геніальний дизайнер. Він працював над нею ночами і дуже ​​переймався за кожну деталь сукні. Вона було простою, але неймовірно стильною. Кольору стиглої вишні, довгою з розрізом на нозі, відкритою спиною, з атласної приємної тілу тканини. Суконька чекала, коли ж її хтось купить.

Тим часом інша душа народилася в далекому селі України. Її батьки були неосвіченими і грубі. Вони давали дитині коров'яче молоко, від чого у неї постійно болів животик, душа плакала і їй було погано.

Сукня раділа тому, що її оточує краса. Нарешті плаття купила красива струнка акторка.

- Ти чудова в цьому вбранні! Воно підкреслює всю твою жіночність! - сказав дизайнер дівчині.
- Купую! - відповіла вона.

Акторка одягнула сукню через тиждень на прем'єру фільму свого чоловіка. Він був знаменитим продюсером. Вишукана суконька пройшла по червоній доріжці, побачила знаменитих акторів і моделей.
- Як же я щаслива! - думало плаття.
В кінці вечора акторка відправила плаття в шафу. Минали місяці. Дівчина брала з шафи джинси і футболки, іноді одягала інші сукні, іноді вішала нові речі.
- А як же я? Я таке гарне плаття! - горювала душа.
- Тебе ж вже надягали. Фотографи тебе сфотографували на червоній дорожці. - спокійно пояснювала сукні ситуацію майка з блискучим камінням, що висіла у шафі кілька років. - Другий раз перед камерами акторки суконь не показують. Швидше за все вона більше ніколи не одягне.
- Не може бути! Я ж так красива! Я сукня з душою! Таких не багато! Мій батько вклав в мене стільки любові, стільки уваги до деталей! Вона ще вдягне мене!

Проходили роки, а плаття весіло в шафі. Тим часом інша душа росла і раділа життю. Вона гуляла в лісі і біля річки, старанно вчила уроки і спілкувалася з хлопцями з двору. Чомусь душу дуже тягнуло кудись за океан, і вона вирішила будь що вивчитися і вступити до коледжу. Хоча у її батьків було мало грошей, вона діставала книги з бібліотеки, постійно читала і вчила.
Минуло ще кілька років. Нарешті плаття дістали з шафи. Вже доросла акторка приміряла його на своє старіюче тіло, сукня не тішила її, а лише нагадало про молоді роки.  Душа за цей час зовсім зневірилася і її світло згасло, та й фігура володарки сукні змінилась.
- Віддам ка я цю сукню своїй подрузі. - вирішила жінка.
Так плаття переїхало з Лос-Анджелеса в маленьке американське нікому не відоме містечко. Нова господиня надягнула плаття, хоч воно було в пору, вона уявлення не мала, куди зможе його носити таке елегантке та чудове вбрання, адже зазвичай ходила лише в офіс та магазини, любила кросівки та джинси. Тому нова господарка відправила сукню в шафу.

Минуло ще 10 років. Друга душа, що жила в тілі дівчинки з України, нарешті потрапила в Лос-Анджелес, про що так давно мріяла. Адже вона так багато вчилася і виграла стипендію на навчання в коледжі. А плаття з шафи в той день зробили ганчіркою для підлоги. Цілий місяць ним мили підлоги і плаття страждало від смутку, у нього навіть не було сил говорити. Останні слова, які сказала ганчірка перед тим, як її викинули:
- У наступному житті я буду ким завгодно, але не річчю.
Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️