Казки для дітей » Казки на ніч » Казка про зиму
Казки на ніч Короткі казки на ніч Новорічні казки Улюблені казки на ніч

Казка про зиму

Зима дуже любила людей. Вона завжди чекала грудня, щоб спуститися на землю у всій своїй красі. Одягала красиву білу шубку і починала акуратно прикрашати все навколо. Як же вона любила прикрашати бетонне місто своєю красою. Сірі дерева огортати білою ковдрою. Заморожувати озера в парках, перетворюючи їх на ковзанки. Насипати на гірки своїх блискучих сніжинок, щоб діти на санчатах каталися і сміялися. Але ось одного разу холодна пора року образилася на людей. Казка про зиму розповість про те, як Зима вирішила не приходити до людей, які її не цінують.

Казка про зиму читати онлайн

Зима намагалась щосили виконувати свою роботу. Вона дуже хотіла заморозити озера, тому була морозною. Але люди злилися на неї і лаялися через холод. Тоді пора року зрозуміла свою помилку і вирішила розморозити все навколо, бути теплою. Але люди знову були незадоволені, вони скаржилися на сльоту і бруд. Тоді Зима дуже розлютилася. Заради людей вона вирішила з холодної стати теплою, але навіть тут їм не догодила.

- Раз так, я знову буду холодною! - сказала зима і вночі перетворила всі калюжі в каток.

Як же багато людей вранці падало через ожеледицю.

- А ти зла! - засміялася весна, яка чекала свого приходу в березні.
- Так їм і треба! Щоб я не робила, хоч би якою була, їм я не подобаюся.
- Я давно перестала хотіти їм сподобатися.
- Тобі легше, ти красива, тебе всі люблять.
- А ось і ні! Так само як і ти я чую так багато поганих слів! То я занадто затягнулася, то я не приходжу. То я занадто холодна, то занадто літня. То псую плани своїм дощем, хоча всього лише хочу полити ліс і поля водою, щоб вони зеленіли! Але людям не подобається. Тому тепер я не звертаю на їх слова ніякої уваги.
- А я так не можу! Ось візьму в наступному році і не прийду взагалі. І нехай листопад триває для них три місяці. Без снігу і справжньою красивої зими! Без сяйва сніжинок! Без кидання сніжків! Без жодного приводу для посмішки! Казка про зиму перетворитися в осінь.
- Не вірю, що зможеш не прийти! Адже приходити до людей так цікаво. Проявляти себе, не ховатися десь. Хоч люди і лаються, але показуватися їм приємно. Адже все одно знайдуться ті, хто буде радіти твоїй красі.
- Ось поки всі не будуть цінувати мене, я буду сидіти в печері. І все. Передай птахам, що можуть не відлітати у теплі краї.

Так і закінчилася зима. Цілий рік Весна, Літо і Осінь думали й гадали, чи виконає їх подруга свою обіцянку. Або ж вона всього лише лякала їх.

***

Настав грудень. На вулиці було тепло. Жовте листя на деревах, мокрий асфальт, гриби в лісі. Нічого не нагадувало зиму.

- Невже ти й справді не прийдеш? - запитала Осінь Зиму.
- Ні. Я все ще ображена. - відповіла Зима.

Вона прислухалася до людей і чекала їх вибачень. Нехай пожаліють про те, що образили її. Що не цінували красу холоду, свої рожеві щічки, червоні носики. Слухаючи розмови людей, Зима знову чула скарги. Але ніхто не вибачався.

Наближався Новий Рік. Все частіше люди дивилися на небо і чекали снігу. Яке ж свято без сніжної атмосфери? Люди вже поставили ялинки і прикрасили їх вогнями. Але ось Зима все не приходила.

- Смішні люди. Нехай тепер сидять без снігу на свої різдвяні свята.

Але все-таки Зимі було сумно. Кому ж вона робить гірше, ховаючись весь час в темниці? Час минав швидко. Скоро міг настати березень, а вона ні разу не проявить себе, свою красу і свій характер?

Одного разу в кінці грудня вночі Зима побачила у вікні маленького хлопчика. Він так сумно дивився в небо і шепотів:

- Дива не існує. Я ніколи не побачу сніг.

Зима придивилася і побачила, що хлопчик дивиться на вулицю з лікарні. Вона не знала, чим він хворіє, але раптом це його остання зима? А вона через дурну образу позбавить його краси? Нарешті наша пора року зрозуміла, як нерозумно ображатися і як нерозумно намагатися догодити всім! Вона почала сипати сніг і прикрашати все навколо! Звичайно, тут же знайшлися критики. Їм довелося відкопувати машини, міняти шини на зимові, платити більше за опалення. Але Зимі було все одно. Чи варто намагатися догодити всім? Краще дарувати радість тим, хто тебе цінує. Хлопчик у вікні світився від щастя.

- Диво існує! Спасибі тобі, Зима! - сказав він. І Зима засвітилася радістю і щастям.

Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️

Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!

ПІДТРИМАТИ

Про авторку

Маргарита Сурженко

Я засновниця сайту Добраніч та автор більшості казок, що зібрані тут. Казки короткі та сучасні, містять важливу мораль та поширюють цінності добра, свободи, взаємопідтримки, любові до себе. В казках торкаюсь тем екології, досягнення успіху, розвитку емпатії, комунікабельності, адаптивності, цілеспрямованості, критичного мислення. Якщо вам цікаво більше дізнатись про мене, ось моя коротка біографія.

Коментувати

Клацніть сюди

Підтримати проект

Ми вже 8 років пишемо та публікуємо казки на ніч на сайті Dobranich. Ми хочемо зробити світ навколо добрішим та свідомішим. Цю місію складно виконувати наодинці. Нам необхідна ваша допомога! Будемо вдячні за будь-яку підтримку, навіть 50 гривень в місяць є важливою для нас сумою!

Підтримати