Казка про Їжачка Буля, який вмів бачити в інших хороше

Їжачок Буль подивився на те, як Білочка на сусідній лавочці їсть морозиво. Він відчув порив підвестись та підбігти до неї, сказати їй, що у неї дуже гарна червона сукня та дуже смачне на вид морозиво. Потім би він побажав їй смачного та пішов би на гойдалку, бо сидіти вже набридло, а гойдалка звільнилась. Але Буль зупинив свій порив та ледве підвівшись, сів на лавку знову. Він відвернув від Білочки голову та почав роздивлятись інших звірів на дитячому майданчику. Вся справа у тому, що кілька днів тому Буль зробив комплімент своєму однокласнику. Той прийшов у школу в нових кросівках і Їжачку вони дуже сподобались. Кросівки дуже пасували до футболки однокласника.

- Дуже крутий колір та стиль! – сказав Буль, але замість дякую почув дещо інше.
- А тобі яка різниця? – грубо промовив Бурундук. – Вчора я чув, як ти хвалиш малюнок Крота. На минулому тижні ти казав повару в їдальні, що суп був смачним. Що з тобою не так?
Їжачок і сам не знав, що відповісти. Він казав те, що шепотіло йому серце. Вже потім, навіть не встигнувши подумати, він промовляв це вустами. Але чому? Яка причина його компліментів, окрім як голоса серця, що просило поділитись відчуттями? Він і сам не знав, чому казав іншим хороше.
- Чого мовчиш? Ти підлизуєшся до всіх так?
- Мені просто сподобались твої кросівки…
- Не можеш ж тобі все подобатись! Краще б ти поменше базікав. – сказавши це, Бурундук побіг на перерву, а Їжачок вирішив залишитись в класній кімнаті за своїм столом.

В той день йому стало дуже сумно. Навіщо серце шепотіло йому такі речі, якщо іншим звірятам вони не потрібні і вони не хочуть їх слухати? Буль хотів якнайкраще. Йому дійсно дуже сподобався суп. Він був не такий смачний, як у мами, але набагато смачніший, ніж в інші дні. Булю здалось, що повар додав трошки любові до супа. Він пішов попросити добавку і сказав про те, як йому сподобалось. Невже і повариха подумала, що він нещирий і говорить так лише, щоб підлизались і отримувати смачну їжу? А малюнок Крота був дійсно надзвичайно талановитий. Кротик ходив до художньої школи і дуже любив малювати, але завжди вважав, що його малюнки недостатньо гарні. А Буль розумів, що сам би так ніколи не зумів і щиро захоплювався стараннями однокласника.

Казка Про Їжачка Буля та добро

Тож цього разу Буль не промовив те, що сказало йому його серце і Білочка так і не дізналась про те, що її сукня дуже гарна, як і вона сама при сонячному світлі, яке виблискує на її шерсті.

Буль пішов геть від майданчика, йому було дуже сумно. Виявляється, що коли не говориш іншим те, що у тебе на серці, стає сумно. Лапки привели Буля до озера, там він самотньо сів біля води та подивився на своє відображення. Раптово з води до нього випірнула Русалонька. Вона була схожа на Їжачиху, ось тільки замість задніх лапок у неї був справжній хвіст.

- Не боїться маленький Їжочок один гуляти так далеко від дому?
Їжачка вразила краса Русалоньки, але він знову промовчав, щоб раптом не образити її. Раптом вона феміністична Русалонька і зневажає чоловіків на такі компліменти.

- Тепер вже трохи боюсь. Тебе варто боятись?
- Навпаки. Тобі зі мною дуже пощастило. Зазвичай до озера приходять ті, кому дуже самотньо і ті, кому потрібен хтось для розмови. Тож я можу вислухати його.
- Кого ʼйогоʼ? Мене?
- Ні, не тебе. Його. Твоє серце. З тобою, колючим Їжаком, я говорити не хочу. А ось твоєму серцю явно є що мені сказати.
- Ти маєш наувазі те, що ти гарна?
- Ні, це я і без нього знаю. Воно хоче сказати мені ще дещо.
Їжачок заплющив очі та запитав у серця, що ж воно хоче сказати ще, але серце мовчало.
- Ну звісно, воно мовчить. Бо ти його не послухав кілька разів. Тепер воно вважає, що не потрібно тобі. Образилось на тебе.

- Взагалі-то це я на нього образився. Воно зіпсувало мою репутацію в школі. Воно сказало, що суп смачний, а я передав це повару. Воно сказало, що кросівки гарні, я передав це господарю кросівок!
- Це ж прекрасно! - посміхнулась Русалонька.
- Ні! Виявилось, що їм не подобається слухати хороше про себе.
- Це все через те, що вони не можуть бачити хороше в собі та інших. Все через те, що їх серця сліпі. Їм не пощастило по життю. А тобі пощастило. Твоє серце і бачило, і говорило, і відчувало. Знаєш, який це великий дар, вміти бачити в інших красу, таланти, любов, не заздрити, а надихатись, радіти, і навіть ділитись цими враженнями з ними?

- Але ж Бурундук сказав, що я підлизуюсь…
Русалонька підпливла ближче до Їжачка та почала щось винюхувати, ніби шукати сліди злих помислів. Не унюхавши їх, вона прошепотіла Булю прямо у обличчя:
- Бо Бурундук не вміє приймати хороше. Бо твоє хороше розчиняється його злі і він може поділитись з тобою лише своїм злом. - сказавши це, вона відпливла назад. - Але не всі такі. Є ті, кому твоє добро дуже потрібно, воно може стати надією та вірою для них, любов'ю та підтримкою… Хіба інші казали тобі щось погане, коли ти передавав їм повідомлення від серця?
- Ні.. Кротик дуже дякував. Він сам не вірить в свій талант. А талант у нього величезний! Бачила б ти його малюнок! Його треба в музеях показувати! А повар посміхнулась, коли я їй сказав про суп.

Русалонька похитала головою в знак розуміння і промовила до Буля:

- Тож знай, що не всі мають відкриті серця, не всі приймуть у подарунок твої добрі слова. Але хіба це значить, що ти маєш закривати своє серце? Ставати таким же злим! Перетворювати цей гарний червоний орган на важкий камінь?

Раптом Буль почув чиїсь кроки та обернувся. До озера наближалась родина Зайчиків. Буль повернувся до Русалоньки, але її і слід простив. Буль направився додому. Він і сам не розумів, чи була Русалонька справжньою, чи йому все наснилось. Хіба Русалоньки існують?

Того дня Буль заснув і йому снилось, як він сидить на лавочці біля дитячого майданчику, але вже дуже стареньким. Він помічав, що діти занадто голосно кричать, їдять занадто багато солодощів та грають в неправильні ігри. Він підвівся та почав скаржитись на те, що батьки виховують своїх дітей неправильно. А потім пошкандибав до дитячого візочка, де спав його онук. Підійшовши до візочка, Буль побачив там каміння.

Прокинувшись Їжачок затремтів від жаху.
- Пробач, серденько! Я буду тебе слухати. Але на цей раз обережно, добре? Бо не всім треба знати те, що відчуваєш! Я спочатку дізнаюсь, чи відкрите серце іншого, а потім передам їм твій меседж, добре?
- Добре, Їжачок. Казати людям хороше та помічати їх красу - це шлях дуже сміливий та мудрий, але трохи болючий, ти ж розумієш? Не завжди ти будеш робити вірні висновки. І ще не раз ти зустрінеш таких, як Бурундучок, які будуть відповідати на добро злом. Але повір, це дуже правильний та прекрасний шлях. Адже лише таким чином ти зможеш зробити світ кращим, а своє життя щасливим.
- Без каміння!
- Ніякого каміння. Лише любов.

Тож того дня Буль щиро подякував мамі за найсмачніші в світі оладки, бо мамині оладки якимось дивовижним чином і справді завжди найсмачніші в світі. А мама ще раз подумала про те, що у неї найкращий в світі син.

Автор - Маргарита Сурженко

Незалежне обмірковування або обговорення по темі:

1. Як вважаєш, чи вміє серце розмовляти? Як воно це робить?
2. Якби твоє серце хотілось сказати світу щось важливе, щоб це могло бути?
3. Чи потрібно говорити людям те хороше, що ти побачав/побачила у них?

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️