Частина 6: Як Цибулька Агата побувала у печері

Першу частину казки читайте тут.

Вже місяць Цибулька Агата світилась від щастя. Вона не лише зрозуміла, для чого народилась, але й отримала рішучість діяти за покликом серця.

- Розумієш, Морквинко, якщо ти знаєш для чого народжена, але не робиш цього, вся енергія, яка була дана для твоєї мети починає приймати химерні форми в твоєму тілі. – пояснювала Цибулька подрузі, чому вона неодмінно хоче стати борщиком якомога швидше. – Від долі не втечеш. А як тільки но спробуєш втекти від долі, відразу відчуєш себе нещасливим. Коли я не знала свого призначення і працювала лише в кафе без думок про борщик, я починала буквально гнити та тхнути. А тепер, подивись-но! Я знову молода та активна.
- Мені буде тебе не вистачати. – казала Морквинка.
- Не хвилюйся. Я ще нікуди не йду. – заспокоювала Агата подругу. – Для початку мені потрібно зібрати команду.

Після роботи Цибулька ходила по місту Вільних овочів та розклеювала оголошення з пошуком необхідних для борщику овочів. Періодично вона отримувала дзвінки, але як тільки Агата розповідала про свою ідею стати борщем, виявлялось, що жоден з овочів не був готовий пожертвувати собою заради страви для людини. Та одного разу Агаті подзвонив Бурячок.

- Я побачив ваше оголошення. Ви справді хочете зібрати всі інгредієнти борщу та поєднатись всім разом в киплячій воді?
- Так.
- Я мрію про це з того самого моменту, як прибув в Місто Вільних Овочів. Те, що тут відбувається, безглузде. Ми відійшли від традицій, ми від’єднали наше коріння від землі, але для чого? Щоб згнити в проклятому капіталізмі? Тут панує суцільна деградація. Ми маємо повернутись до того, для чого нас вирощували предки.
- Дуже рада! – застрибала від радощів Агата, яка хоч і не вважала капіталізм проклятим, була дуже рада почути однодумця.
- Тож коли ми будемо варитись? І де?

- Насправді нам потрібно зібрати команду. Поки що ми маємо лише цибулю та буряк, лише з нас хороший борщ не звариш.
- Ох, то у вас зовсім немає однодумців. – розчаровано промовив пан Буряк, який сподівався на те, що його капіталістичні страждання закінчяться якомога швидше.
- Почекайте! Ми скоро знайдемо всіх! – оптимістично заявила Цибулька.

Третій інгредієнт для борщику Агата зустріла на тому ж тижні. Прямуючи на роботу, Цибулька побачила на мості пані Капустину, яка була вся в сльозах і здавалось от-от стрибне вниз з мосту.

- Пані, чому ви така засмучена?
- Про таке не розповідають першому зустрічному. – схвильовано відповіла Капустина, витираючи сльози і соромлячись свого виду.
- Тож давайте я запрошу вас до кафе, у якому працюю, пригощу кавою, а потім ви мені все розкажете?

Капустинка погодилась і вже через годину вони розмовляли в кав’ярні за чашечкою кави. На щастя, відвідувачів було мало і Агата змогла вислухати свою нову знайому.

- Я довіряла йому, я витратила на нього найкращі роки свого життя, а він втік до Селери. Це все через мою надмірну вагу, так? Селера висока та струнка.
- Ну що ви! Він втік, бо бовдур. Він ще пошкодує та захоче повернутись.
- Але моє життя без нього не має сенсу.
- Не кажіть так! Ваше життя має сенс.
- Який?
- Ви самі обираєте сенс вашого життя. Свій я знайшла відносно нещодавно. Я вирішила стати борщем.
- Як це? Ви хочете пожертвувати собою, щоб нагодувати якусь людину? Це так безглуздо. Хоча… Я теж пожертвувала найкращими роками заради якоїсь нещасної Картоплини.
- В борщі немає нічого поганого. Ми всі – одне ціле. Наші предки були народжені, щоб годувати людей. По суті, саме люди і дали нам життя, посадили та поливали нас. Чому б не повернутись до традицій та не нагодувати їх? Чому ми вважаємо, що ми – це щось більше, ніж просто овочі?
- Я хочу з вами! Чи потрібна вам Капуста?
- Пані, але ви добре подумайте. Не треба приєднуватись до нас лише через те, що ваш хлопець пішов до Селери. Зважте все та прийміть рішення без емоцій.

Агата не була впевнена, що Капустинка повернеться, але сподівалась, що овоч прийме вірне рішення, яким би воно не було.

Минали дні, а Капустинка не телефонувала, як і інші. Та щось підказувало Агаті, що все відбувається так, як має. Одного дня вона вирішила прогулятись за місто. Вона минувалась природою, насолоджувалась кожною секундою дня і дивилась на свою шкіру, сподіваюсь, що її тіло не згніє занадто швидко під пекучим сонцем, так і не виконавши свою місію. Раптом вона почула як хтось плаче. Вона пішла ближче та побачила печеру, в якій заховались двоє людей – мама та дитина. Хлопчик спав біля вогню, а мама сиділа біля нього та тримала за руку.

- Чому ви плачете? – запитала Цибуля.

Жінка закричала та швидко обійняла сина, захищаючи його від небезпеки, при цьому вона хоча б припинила плакати.

- Я сходжу з розуму чи тепер через радіацію овочі розмовляють?
- Так, тепер овочі розмовляють. Але чому ви плачете?
- Моя дитина захворіла, наше місто зруйноване і у мене немає ліків, щоб вилікувати сина.
Цибулька подивилась на хлопчика, який тихо сопів і відчувала в собі силу його вилікувати. Раптом все стало на свої місця. Ось кого вона нагодує. Ось кому вона потрібна.

- Не хвилюйтесь! Вашого сина вилікує борщик.
- Ох, сонечко, якби ж то борщ вмів лікувати. Там треба пігулки, які можна дістати лише в аптеці. Але аптеки тепер дуже далеко і тут їх не знайти.
- Люди просто відійшли від природи так само далеко, як і деякі овочі. Але насправді – всі ми єдині. І борщик вміє лікувати краще за будь які ліки. Ми повернемось до вас завтра! Почекайте до завтра, добре?

Мама поглянула на сина, який почав кашляти та витерла залишки сльоз з очей.
- Добре. – промовила вона без надії.
- Ні, так не підходить! – сказала Цибулька. – Повірте у те, що ви дочекаєтесь та пообіцяте дочекатись нас! Ми маємо його врятувати.
- Обіцяю. – сказала мама. В цей раз в її голосі була надія.
Тож Цибулька пішла назад до Міста Вільних овочів. Вона мала лише один день, щоб знайти всі інгредієнти для борщику та врятувати хлопчика.

Автор - Маргарита Сурженко
Ілюстрації - АІ

Питання для обговорення:
1. Чому Цибулька припинила гнити після того, як знайшла свою місію?
2. Як думаєш, чи у кожної людини є місія та сенс життя?
3. Чи може борщик лікувати?

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️