Казка про крота

Під землею жив кріт Олексій. Він ніколи не бачив світла і навіть не вірив тим, хто говорив про сонце. Він звик жити відчуттями, а очима не користувався. Одного разу в його нірку забрела маленька біла зайчиха. Вона дуже любила рятувати всіх звірів, тому звірі ховалися від неї. Ніхто не любив, коли їх починали рятувати без прохань про це. Побачивши крота, зайчиха відразу вирішила - йому необхідно показати сонце, квіти, річку і інших тварин! Адже його життя під землею було таке похмуре і жахливе! Кожна тварина має побачити прекрасний світ!

Коротка казка про крота читати для дітей

Зайчиха відразу ж почала розповідати кроту про світ вгорі:

- Там ароматна трава, красиві дерева, птахи співають дзвінко, яскраві квіти! Ти повинен побачити червоні троянди, жовті тюльпани, зелену папороть!
- Не знаю, хто ти така, і як опинилася в моїй нірці, але я працюю - рию нору. А ти заважаєш. Якщо тобі не важко, йди своєю дорогою нагору, а я продовжу працювати.

Зайчиха обурилася! Адже вона хотіла як краще! Вона подумала, що крот просто погано її зрозумів і занадто багато зосереджується на роботі. Тож вона продовжила його переконувати:

- А знаєш, у мене двадцять дітей! Якби я так багато працювала, як ти, я б ніколи не стала мамою, а бути мамою - це найважливіше призначення тварини. А ось ти вже став татом, є у тебе діти?
- Поки що я рою нору, ось прямо зараз хочу прорити її тут, не могла б ти відійти?
- Але ти так багато працюєш, давай сходимо нагору, і я покажу тобі красу!

Кріт зрозумів, що від цієї нав'язливої ​​зайчихи так просто не позбудешся. Він погодився сходити з нею нагору в надії, що там і залишить її і швидко втече. Але казка про крота продовжувала ставати все більш похмурою. Адже зайчиха вгорі вчепилася в кротика і потягнула показувати ліс.

- А це гриби! А це малина! А це білочка там пострибала. Бачиш, як красиво?
- Взагалі-то я сліпий.
- Що ж ти раніше мовчав!
- А ти хіба запитала?
- Потрібно терміново в лікарню! Потрібно виправити це! Тебе потрібно вилікувати!
- А може  ти підеш своєю дорогою, а я своєю?
- Ні ні! Я повинна тебе врятувати!
- Ой дивись, що це там таке! - показав кріт на небо.

Зайчиха подивилася вгору, нічого не побачила, глянула назад, а кріт вже прорив собі тунель вниз і втік. Зайчиха кинулася за ним, але так і не змогла знайти його в лабіринтах землі, адже часу було мало, двадцять дітей сиділи вдома голодними. Кріт дуже зрадів, коли відчув, що дивна нав'язлива тварина перестала лізти в його світ і переслідувати його. Згадував він з тих пір зайчиху, як страшний сон. Казка про крота для дітей підійшла до кінця. Вам сподобалось? Бажаємо вам солодких снів!

Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️