Казка про бажання: як відьма вкрала у Лева найважливіше

Одного разу Лев грався на дитячому майданчику. Він вже ходив до школи і вважав, що майданчики його не цікавлять, адже він вже дорослий. Але того дня він побачив дуже великі та кольорові лабіринти, тому зупинив свій велосипед, зняв з плечей рюкзак, кинув на землю та побіг гратись. Тим часом до його речей підійшла зла відьма. Вона побачила дещо дуже важливе для неї і вирішила це поцупити. Її не цікавив ровер або шкільні підручники, здача, що залишилась з обіду або пачка горішків. Відьма вкрала у Лева його бажання. Так швидко, що ніхто і помітити не встиг. Підбігла, схопила бажання та втекла. Кожне кожнісіньке запхала собі у кишені, за пазуху та в сумки. Не залишила жодного. За мить Леву стало вже зовсім не цікаво на майданчику. Хлопчик зрозумів, що вже завеликий для цих дитячих забавок. Він бува хотів познайомитись з іншим хлопчиком та пограти в наздоганяли, але і це стало занадто скучною ідеєю. Раптово все стало сірим навкруги. Тож ж хлопець пішов до велосипеду.

Лев не помітив того, що його бажання зникли. В школі йому і до того було дуже нудно, їсти він і перед цим не полюбляв. Хіба що тепер йому перестало хотітись навіть чіпсів, бургерів та коли. Не цікавили Лева книги чи фільми, історії батьків, інші люди. Йому хотілось лише лежати та дивитись на стелю. Він не зовсім розумів, навіщо йому ходити до школи, якщо там все було нудно та сіро. Навіщо вчити вірші, навіщо малювати малюнки, навіщо розв’язувати завдання.

Казка для дітей: чому треба пильнувати свої бажання

Поки Лев і сам не розумів, що його бажання поцупила відьма, батьки почали про щось здогадуватись та непокоїтись. Вони обговорювали поведінку сина на кухні біля відчиненого вікна.

- Раніше він так любив мої торти, а сьогодні навіть не доїв.
- Раніше він чекав неділі, щоб разом кататись на велосипедах. А вчора я ледве вмовив його піти кататись.
- Що ж робити? – непокоїлась мама.

На її щастя цю розмову підслухала фея Габріела. Вона відразу зрозуміла, що сталось. Вже давно вона літала по місту та зустрічала сліди роботи відьми, що крала бажання дітей. Їй доводилось виправляти та лагодити все, повертаючи дітям вміння бажати. Адже бажання – це надзвичайно цінний скарб кожної людини. Тож Габріела швидко полетіла до Лева. Той лежав на ліжку та дивився в телефоні відео.

- Ну привіт! – сказала фея Леву.
- Ти це що таке? Метелик, що вміє говорити? – промовив Лев.
- Взагалі-то я фея, мене звати Габріела. І я знаю, що у тебе величезні проблеми. Відьма вкрала у тебе всі бажання.
- То і шо? Може мені вони не сильно були і потрібні.
- Це найперша ознака того, що у тебе нема бажань. Ти навіть не бажаєш їх повернути! Красти бажання суворо заборонено, бо це найгірше, що може статись! А особливо з дитиною! Бажання змушують рухатись, жити, радіти! Без бажання, ти навіть рости будеш повільніше!
- То й радій, що у тебе є бажання. А мені і так добре.
- Ти навіть уявлення не маєш з ким зв’язався! – промовила фея.
- Не боюсь я твою відьму.
- Я не про відьму! Я про себе! Я дуже вперта! І якщо ти вже мене зустрів, то бажання я тобі поверну. А вже потім роби з ними, що хочеш. Хочеш ігноруй, хочеш позбавляйся їх, замінюй одне бажання на інше.
- То шо мені зробити, щоб ти від мене відчепилась? – злився Лев.
- Візьми цю торбочку, поклади під подушку перед сном. Коли заснеш і почнеш бачити сон, візьми торбочку у сні та поклади туди усе, що побачиш. Так ти зможеш повернути собі всі свої бажання.
Так Лев і зробив. Взагалі-то ця ідея його зовсім не цікавила, але фея і дійсно виглядала дуже нарваною і галасливою. Легше було погодитись з нею, адже бажання сперечатись зовсім не було. Тож Лев поклав мішечок під подушки, заснув і розплющив очі у своєму сні. Там було дуже добре, легко і спокійно. Лев сидів на хмарці, але навколо нього не було нічого, що можна було б покласти в торбинку. Лише інші хмарки. Лев почав веслувати руками по повітрю, щоб посунутись хоча б трохи далі і побачив як на одній із хмарок стояв пиріг його мами. Він дуже смачно пахнув. Тож Лев поклав пиріг до своєї торбочки, сподіваючись, що цього буде достатньо для феї, і вона більше не буде його турбувати.

На наступний день Лев прокинувся та заглянув під подушку. Він сподівався, що зможе знайти там пиріг, що клав туди у сні. Але пирога не було. Це дуже засмутило Лева, він відчув, що дуже хоче з’їсти маминого пирога. Почав шкодувати через те, що не їв його, коли мама готувала. І почав розмірковувати, коли ж мама захоче приготувати його знову. Дні народження були не скоро, свята також. Єдиним виходом якнайшвидше скуштувати пиріг було просто попрохати маму його приготувати.

- Матусю, а зможеш ввечері приготувати пиріг? – попросив Лев.
- Звісно! – мама зраділа тому, що у сина повернувся апетит і пішла на кухню перевіряти, чи всі інгредієнти у неї є. А Лев задоволено пішов до школи. Він вбив одразу двох зайців – і від феї відчепився, і пиріг отримав.

Ввечері Лев поглядав на відчинене вікно і боявся там побачити фею. Але вона не прилітала. Тож ближче до ночі він полегшано зітхнув і зрозумів, що більше не побачить цю надокучливу істоту. Але тільки но він це подумав, як до нього прилетіла фея.
- Ну то що? Що ти поклав до своєї торбинки? – не вітаючись запитала вона у Лева.
- Мамин пиріг. – буркнув незадоволено Лев. Він дуже не полюбляв, коли хтось повчав його та вчив, як треба жити.
- Пиріг – це звісно святе. Але хіба це все? – розлютилась фея. – Ти міг би покласти туди все, що завгодно! Політ до космосу, перемогу в спортивних змаганнях, подорож до теплих островів. А ти обмежився одним пирогом? Я сподіваюсь, що цієї ночі ти покладеш до торби побільше цікавих бажань, а найголовніше великих бажань та навіть кілька мрій!

Сучасна казка: читати як фея повернула Леву бажання

Тож Леву знову довелось веслувати на хмарці та збирати новий врожай. Він уявлення не мав, що він міг би взяти з собою зі сну. Йому здавалось, що пирога було цілком достатньо і більше нічого не хотілось. Чому фея вередувала, зрозуміти він не міг. Тим більше всі її ідеї щодо космосу та перемоги у змаганнях були дуже важкими та недосяжними. Він не хотів хотіти таких бажань. Лев вважав, що вони навіть у торбинку не помістяться. Тож тієї ночі він поклав назбирав у сні кока-колу та побільше ігор на телефоні, піцу та суші, чіпси та нові кросівки.

Минув день і настав вечір. Лев розумів, що фея знову залишиться незадоволеною. Тому він закрив вікно та виключив світло. На його столі стояла пуста пляшка коли, а в телефоні була нова цікава гра. Тож хлопчик заховався під ковдру та грав, сподіваючись, що Габріела до нього не добереться. Але хитрунка залетіла до хлопця через просвіт мід дверями та підлогою. Вона залетіла під ковдру та сіла на телефон Лева.

- Врожай хороший, яке ніякого різноманіття. Суцільна їжа. Я очікувала більшого. Ти то сам задоволений такими дрібними бажаннями?
- Не дуже. Нові кросівки я хочу, але у батьків немає на них грошей. Чіпси хочу, але мама не дозволяє їх їсти. Не зовсім розумію, яка користь від тих бажань.
- Іноді бажання потрібні такі, щоб виконати їх було важко. Наприклад, якщо гарно вчитись, можна перемогти на Олімпіаді та отримати грошовий приз і купити кросівки. Бажання змушують людей протоптувати стежинки і робити прогрес. Тож всі бажання надзвичайно важливі. Навіть ті, які ти не можеш здійснити дуже швидко.
- Але чим більш нездійсненне бажання, тим більш важке воно.
- З чого ти взяв? Ти піднімав хоча б одне на твою думку нездійсненне бажання уві сні?
- Ні, я обходив такі стороною.
- А ти спробуй! Ти здивуєшся, але уві сні всі бажання легкі.
- Але ж у торбу не влізе багато бажань, навіть якщо вони легкі.
- Уві сні можливо все! Хоча мільйон бажань може влізти в мою торбу. Обмежання існують лише у цьому світі. А у світі снів та бажань обмежень не існує.
- Я спробую.
- Тільки пам’ятай, що завтра вранці я заберу торбочку назавжди. Зла відьма щодня цупить бажання і інших дітей. Їм теж потрібна моя чарівна торба. Тож будь ласка цієї ночі візьми якомога більше бажань зі сну. І не забудь про мрії! Про найнедосяжніші та найнездісненніші, ті у які ніхто не буде вірити! Прихопи кілька таких, вони надзвичайно важливі!

Лев послухався феї. Тієї ночі він дуже добре потрудився і поклав в торбинку дуже багато бажань. Бажання читати книги, бажання мити голову, бажання допомагати татові лагодити машину, бажання займатись спортом. Лев побачив у сні космос і був впевнений, що той буде занадто важким і не влізе в торбинку. Але виявилось, що у сні все легке, навіть космос. Тож Лев поклав до торбинки космос та зірки, океанські глибини та далекі джунглі, пустелі та льодовики. Поклав туди намальовані картини та написані книги, вивчені мови та винайдені ліки, мир у всьому світі та відсутність голоду. У торбинку дійсно влізло все.

Коли Габріела прилетіла до Лева знову, вона була дуже задоволена. Вона побачила, що Лев разом з великою кількістю бажань, взяв і бажання побачити її знову. Фея посміхнулась.

- Ми обов’язково побачимось! Головне, рухайся до своїх бажань. Вони найкращі компаси, що ведуть тебе у сторону щастя. І будь ласка, більше ніколи не губи свої бажання.

С тих пір життя Лева дуже змінилось. Він зрозумів, наскільки бажання роблять життя цікавим і наскільки важливо їх ніде не залишати, нікому не віддавати і не губити, а також пильнувати, щоб жодна відьма їх не вкрала.

Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️