Їжачок Буль прокинувся в жахливому настрої. Йому потрібно було збиратися в школу. Він відвик від навчання, уроків, домашніх завдань. Але ось знову настала осінь і треба було замість улюблених ігор на телефоні йти і слухати вчителя. Їжачок Буль повільно брів по алеї в школу, хоча запізнювався. Казка про ключики розповість про те, як Буль знайшов магічний спосіб отримувати високі оцінки.
Казка про золотий ключик
Їжачок побачив на алеї фургончик з морозивом. Він дуже здивувався. Навколо нікого не було, та й раніше цей фургончик там ніколи не стояв. Буль підійшов і побачив спокусливий ріжків з манговим морозивом. Він поліз у кишеню і назбирав там потрібну кількість монет. Продавцем був дідусь з довгою бородою.
- Ти сьогодні мій перший покупець! За це тобі незвичайне морозиво. Воно - чарівне. - сказав дідусь, що нагадував чарівника. - Ось про що ти мрієш найбільше?
- Про високі оцінки. Але так, щоб вчити при цьому нічого не потрібно було.
- Буде зроблено!
Буль подякував дідуся і посміхнувся. Їжачок сподівався, що старий не був міським божевільним і не отруїв його морозиво. Адже його слова здалися Булю дивними. Майже доївши морозиво і вже наблизившись до самої школі, Їжак побачив на дні ріжка ключик. Він взяв його і затиснув в кулаці.
Буль зайшов до класу і відразу побачив злу вчительку. Вона терпіти не могла, коли хтось спізнюється.
- Ну якщо ти запізнився, з тебе і почнемо! Виходь до дошки, розповідай вірш.
- Який вірш?
- Той, який я задавала вивчити влітку.
Буль зовсім забув про вірші, але для чогось вийшов до дошки. Він почервонів від сорому. Його однокласники дивилися на нього, вчителька чекала вірша, а Буль міг лише потиснути плечима. Раптово ключ в його кулаці став дуже теплим і засвітився. Після цього вчителька поплескала в долоні.
- Сідай, Буль! 12 балів.
Їжачок не повірив в це і подумав, що це жарт. Але після уроку він дійсно побачив в журналі 12 балів. При цьому у тих дітей, які і справді вивчили вірш і розповіли його, оцінки були нижчими. Невже ключі і справді працюють? Невже мрія збудеться?
Щоб перевірити свою теорію, на наступному уроці Буль сам підняв руку і зголосився вийти до дошки. Він зовсім забув, як вирішувати приклади з математики. Стояв біля дошки і просто стискав у руках ключі. Цього разу вчителька також поплескала в долоні і поставила йому найвищу оцінку. Це була справжня казка про ключики!
З цього дня Їжачок відчував себе найщасливішою їжаком в Чарівному лісі. Вечорами він міг грати в ігри, дивитися відео в інтернеті і TikTok. Але на наступний день в його щоденнику красувалися високі оцінки. Мама постійно дивувалася:
- Знову 12! Але ж ти вчора навіть не відкривав підручник!
- Я все вирішував ще в школі після уроків.
- Так швидко? Який же ти у мене молодець! Такий кмітливий! І талановитий! На музиці у тебе 12, з фізкультури 12, з математики 12, з англійської 12! Ти навіть зможеш полетіти в Америку і говорити там з іноземцями!
- Звісно! - посміхався Буль. Але мамині слова його трохи насторожили. Адже його мрією було просто високі оцінки. Навряд чи ключик допоможе в Америці і розмовах з іноземцями.
Минуло кілька тижнів і Буль почав все більше переживати через оцінки. Всі до одного були високими, але вже не радували його. Він все більше думав про справжні знання. У магазині він не міг порахувати, чи правильно йому дали здачу. Писав друзям в месенджерах і не був упевнений в правильності своїх повідомлень. А думки про те, що він поїде за кордон і не зможе сказати ні слова англійською, розчарує маму, яка вірить в нього, і зовсім не давала Булю спати.
Казка для дітей про ключики
Одного разу Їжачок повернувся після уроків додому і почав вчити уроки сам. Хоча йому довелося наздоганяти весь клас і вчити все з самого початку, він ні на хвилину не здавався. Сам вивчив всі теми з математики, літератури, англійської. А ключі і зовсім перестав брати з собою в школу. Буль так старався наздогнати однокласників не оцінками, а справжніми знаннями, що дійсно вивчив більше інших. Тепер він виходив до дошки і заробляв свої 12 по-справжньому. Це було в мільйони разів приємніше, ніж отримувати оцінки за допомогою магії.
Минуло ще кілька місяців, і Буль знову побачив фургончик з морозивом. Було вже дуже холодно на вулиці, тому морозиво посеред алеї виглядало дуже дивно.
- Ну як, Їжачок, ти повірив в магію?
- Повірив! Але вона мені більше не потрібна.
- Як же так!
- Ось ваш ключик! - Буль простягнув ключик дідусеві. Той взяв його і відразу відчув, що користувалися ключем мало і давно.
- Чому ж ти не користувався магією?
- Тому що я вирішив здійснити свою мрію своїми силами. І у мене вийшло! І те, що мені подарував пройдений мною шлях, набагато приємніше магії.
Чарівник посміхнувся.
- За те, що ти опинився таким славним хлопчиком, я подарую тобі це, - чарівник простягнув Булю ще одні ключі. Буль обгорнув і побачив справжній БМВ.
- Це мені?
- Ти заслужив своїми стараннями! Удачі, Буль!
Чарівник розчинився на місці разом з фургончиком, а Буль так і залишився стояти біля машини з ключами.
Казка про ключики підійшла до кінця. А ви коли-небудь знаходили чарівний золотий ключик?
Автор - Маргарита Сурженко
✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️
Ми створили більше 300 безкоштовних казок на сайті Dobranich. Прагнемо перетворити звичайне вкладання спати у родинний ритуал, сповнений турботи та тепла. Бажаєте підтримати наш проект? Будемо вдячні, з новою силою продовжимо писати для вас далі!
Дякуємо. Нашим дітям дуже не вистачало саме сучасних казок. Щоб навести приклад саме про їх спосіб життя та його можливі наслідки. Дякуємо. І щиро бажаємо, щоб ваше натхнення продовжувало нам дарувати цікаві казки.
Дуже дякую за відгук!:) Спокійних та добрих вам ночей, натхненних снів:)
Дуже подобаються казки.Чекаємо новинок.
Дуже сподобалося саме те, що казки сучасні, зрозумілі дітям.