Казка про воду: як Їжачок Буль навчився закривати кран

Їжачок Буль не дуже любив чистити зуби, але одного разу він потрапив до дантиста. Лікар дуже налякав Їжачка, хоча майже не робив йому боляче. Але він пояснив Булю, що чистити зуби вкрай важливо і тоді про візити про доктора можна взагалі забути. Відтоді Їжачок чистив зуби два рази на день. Він відкривав кран, вода починала стрімким потоком витікати з крану, а Буль тим часом брав зубну щітку, видавлював пасту, чистив зуби, інколи встигав навіть вийти з ванної кімнаті та подивитись у вікно на те, яка на вулиці погода. Потім Буль полоскав рота та виключав воду. Одного разу, він відкрив кран з водою та навіть встиг зібрати шкільний рюкзак з зубною щіткою в роті, поки вода текла у каналізацію. Буль зрозумів, що забув зробити домашнє завдання з природи і засмутився через. По дорозі до школи Їжачок побачив калюжу, в якій плавало жовте листя. Він стрибнув у калюжу і опинився на дні океану, у королівстві Краплинок. На щастя, Краплинки швидко дали йому балон з киснем, тому Їжачок зміг дихати під водою.

Казка про воду для дітей: чому важливо турботливо ставитись до води

- І знову ми рятуємо йому життя, хоча не треба було б. – сказала одна з Краплинок.
- Це ми не закрили портал в калюжі до нашого королівства, наша провина, що він тут опинився. Ми мали його врятувати. До того ж, він простий маленький Їжачок. – відповіла інша Краплинка.
- Не сміши мене! Цей «простий маленький Їжачок» даремно знищив мільйони краплинок! Мільйони з нас було вбито даремно лише через те, що він не хотів закривати кран, поки чистив зуби. Крім того, на його сумлінні купа недопитих напоїв.
- Це той малюк, що полюбляє попросити у мами чай, а потім не п’є його?
- І через кілька годин виливає краплинки в раковину. Я ж кажу не треба було його рятувати.
- Заспокойтесь, Краплинки! – вступила у розмову третя Краплинка. Вона була схожа на найголовнішу через них і Їжачок зрозумів, що вона місцевий авторитет. – Кожна жива істота на планеті складається з води, тому це наш обов’язок рятувати їх. Ми врятували не лише Їжачка, але й краплинки, що живуть у його клітинах. Тому, охорона, відміна! Відміняємо паніку та жаль!

Краплинки послухались, замовкли та подивились на Їжачка, який слухав цю розмову з великими від здивування очима. Нарешті він промовив:
- Ви що слідкували за мною увесь цей час? Навіть у душі, коли я мив пеніс? Збоченки!
- Ой, повір мені, була б моя воля, я б ні на що не дивилась. Просто вода швидко передає інформацію, ми пов’язані з усіма краплинками на Землі і знаємо все. – відповіла перша Краплина, яка нещодавно мала найбільше претензій до Їжачка.
- Навіть про те, як я заховав козюльку з носа, коли був в гостях у Зайчихи Каті?
- Навіть про козюльку знаємо.
- Тільки не розповідайте Зайчисі Каті, вона дуже розізлиться. Вона дуже охайна і прибирає в хаті годинами.
- Взагалі-то ми не розмовляємо з живими істотами. Лише з тими, хто опиняється у нашому королівстві. А таке відбувається вкрай рідко. Просто сьогодні хтось забув закрити портал.
- Це все через брак персоналу. – сумно зазначила друга Краплинка. – Нас стає все менше.

Краплинки підійшли до порталу, але він вже закрився. Вони почали радитись про те, як же доставити Буля на поверхню: шукати інший потрал чи відкрити цей портал в калюжі знову. Проблемою було те, що колюжа почала випаровуватись через те, що осінній день у лісі був на диво теплим.
- Чому у вас існує брак персонал? – перебив Краплинок Їжачок. Хоча подумки він потішився цій новині. Адже було не дуже приємно розуміти, що якась зграя води відслідковує кожен його крок і тепер доведеться бути обережним з кожною козюлькою.
- Бо прісної води в світі стає все менше і менше. – відповіла друга Краплинка.
- В нашому лісі багато води. Кілька озер та річка. А ще дощик. – сказав Їжачок.
- В тому й справа, що прісна вода в світі розповсюджена нерівномірно. Комусь пощастило. В таких країнах, як Бразилія, США, Канада, Китай, Колумбія, Індонезія, Перу і прости Непнун на лихому слові, росія, багато запасів прісної води. Три четвертих запасів прісної води в льодовиках. Але є такі регіони на Землі, де води не вистачає. – пояснила ситуацію Краплинка-авторитет.
- Мало питної води на північному сході Мексики, в Чилі, Аргентині, Австралії та майже всюди в Африці. – додала перша Краплинка. – Я відчуваю, як зараз десь багато рослинок помирають під пекучим сонцем, як за водою полюють звіри, а багато людей вважають доступ до води розкішшю і змушені заощаджувати кожен ковток.
- Але ж в океані стільки води! – сказав Їжачок
- Ой, не нагадуй мені! – сказала перша Краплинка. – Наш творець має оригінальне почуття гумору. Створив достатньо води, а потім чомусь вирішив її посолити! Сумна казка про воду.
- Так, прошу припинити засуджувати Творця. У нього на все були свої причини! – заступилась Краплинка-Авторитет.
- Справа у тому, що солена вода не придатна до пиття. Якщо ти загубишся в океані, то в жодному разі не пий воду з нього, там забагато солі. На жаль, нас – прісних краплинок, лише 2,5-3% на планеті. І наша місія, напоїти всіх живих істот всієї планети. Це дуже важко.
- Здається, тепер я розумію, чому ви сердились на те, що я не закривав кран. – винувато промовив Їжачок. – Ви думаєте, якщо я тепер почну споживати воду розумно, я зможу врятувати світ? Адже я один такий «простий маленький Їжачок».
- Ми теж всього лише краплинки. Нас всього 3%. Але ми допомагаємо жити всьому живому на планеті щодня! І не скаржимось на те, що нас так мало. Хто, якщо не ми? І хто, якщо не ти? – сказала Краплинка-Авторитет.
- Насправді, майже половину прісної води споживають заводи та фабрики, а ще нами поливають поля, щоб виростити рослини. Тому твій внесок в збереження нас буде мінімальним. Але якщо кожен буде свідомо відноситись до споживання води, а також буде вимагати від своїх лідерів та директорів заводів того, щоб вони з повагою ставились до води, то світ стане краще. – додала друга Краплинка.
- Насправді, ми дійсно хочемо небагато. Просто що ви турбуватись про нас так само, як ми турбуємось про вас. – сказала перша Краплинка.

Їжачок Буль відчув, як ще одна краплинка з’являється поруч – його сльозинка, що почала текти по щоці від цих слів.
- А тепер швидше, йди за нами! – сказала Краплинка-Авторитет. – Зараз відкриється портал назад до калюжі. Ти маєш швидко стрибнути туди, поки сонце не випарило всю воду звідти.
- Краплинки, дякую вам за те, що врятували моє життя сьогодні. І рятували його щодня своєю роботою все моє життя. Я обіцяю вам турбуватись про кожну з вас протягом всього мого життя так само, як ви турбуєтесь про мене. Я вам добряче завинив.
Краплинки не зговорюючись обійняли Їжачка. Вони були дуже чутливі і швидко відгукувались на будь-яке добре слово в свою сторону.
- Дякую і тобі Їжачок! А тепер мерщій, стрибай у портал! – гукнула перша Краплинка і Буль швидко зник в порталі.

Через секунду він вже був у лісі і стояв посеред калюжі. Він не міг повірити, що вся ця пригода сталась з ним. Він подивився на свої штани, вони були мокрі, ніби він надзюрив у них. Буль подивився на годинник і побіг до школи. Хоча у нього промайнула думка побігти додому через мокрі штани, але він розумів, що має розповісти всім дещо важливе. Вчителька, побачивши Буля в мокрих штанах, лише сумно видохнула, а всі діти голосно засміялись.

- Буль, ти зробив домашнє завдання? - безнадійно промовила вчителька.
- Так! – гордо сказав Буль. – Сьогодні я хочу розповісти вам про те, як важливо ставитись до довкілля з повагою та турботою!

Буль розповів про те, що дізнався від Краплинок – про обмежені запаси прісної води, про її відсутні в Африці та Австралії, про важливість усвідомленого споживання. Його промова справила враження на дітей та вчителя, він отримав високу оцінку, але найголовніше те, що з того дня Буль кожного разу закриває кран під час чищення зубів і ніде не залишає козюльок. Бо поважає не лише воду, але й труд з якогось дива охайних людей.

Автор - Маргарита Сурженко

✨️Підписуйтесь на наш Телеграм-канал, щоб отримувати інформацію про нові казки на сайті✨️